U
Справа № 2-1866/10 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року м. Шостка
Шосткинський міськрайсуду Сумської області в складі судді Шпак З.П.., при секретарі Нагорній Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни",
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом та просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та стягнути на користь позивача недоплачену державну щомісячну соціальну допомогу як "дитині війни", з січня 2009 року по травень 2010 року
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що вона належить до соціальної категорії "дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Однак у 2006 році вказані виплати впровадженими не були та повинні були виплачуватись з 01 січня 2007 року.
Верховна Рада України, Законом України № 489 У, від 19.12. 2006 року, "Про Державний бюджет на 2007 рік призупинила дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Однак, Конституційний суд України своїм рішенням № 6 рп/2007, від 09 липня 2007 року, визнав такими що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" про призупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідач всупереч рішення Конституційного Суду України не здійснював їй нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії протягом 2007 року.
.
У 2009 році відповідач продовжував виплачувати їй це підвищення у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, тобто в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік". Вважає ці виплати не правомірними.
.
Відповідач позов не визнав та у своїх запереченнях вказав на те, що позивач як "дитина війни" дійсно має право отримувати підвищену пенсію на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком.
В той-же час Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", п. 12 ст. 71 знову зупинив на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/ 2007, від 09.07. 2007 року, набрало чинності з моменту його прийняття, воно не має зворотної дії в часі, тому підстав для нарахування та виплат позивачу соціальної допомоги за 2007 рік до прийняття рішення Конституційним Судом України не було.
Крім того п. 41 розділу 2 Закону України № 107, від 28.12. 2007 року, "Про Державний бюджет на 2008 рік" було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та вказано на те, що розмір державної соціальної допомоги "дітям війни" виплачується у розмірі надбавки, яка встановлена для учасників війни, а саме, - 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. .
.
Доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' є необгрунтованими, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 цієї статті застосовується для визначення розмірів пенсії призначеної за цим законом.
В силу цього дії Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка були правомірними.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з’явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, відповідач надав заперечення на позов.
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених по ній доказів суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Позивач має статус "дитини війни", що підтверджується копією її пенсійного посвідчення.
Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Із заперечень відповідача встановлено те, що він не заперечує проти того, що відповідачка ,яка має статус дитини війни, вправі отримувати підвищену пенсію на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком, але дана норма закону №»2195-4 від 18.11.04 р не передбачає яким саме органом та за рахунок яких коштів здійснюється призначення та виплата підвищенної пенсії.Враховуючи, що названий Закон передбачає, фінансування виплат проводиться із державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду, то відповідач вважає, що діяв без будь яких порушень законодавства.А тому у 2009 р проводив виплати підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб ,що втратили працездатність, тобто в редакції ЗУ «Про державний бюджет на 2009 р»
Суд вважає такі виплати не правомірними виходячи з наступного.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинено не було. Відповідно ст. 54 цього Закону, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік встановлюються відповідними законами та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України. Законом який напряму встановлює доплату до пенсії категорії громадян "дітей війни" є Закон України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області повинно виплачувати позивачу у 2009 році підвищення до пенсії як "дитині війни" у розмірі встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто з підвищенням на 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Дійшовши такого висновку суд виходить з наступного.
Відповідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно п. 9 ст. 8 Цивільного процесуального кодексу України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Щодо його доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" то суд зазначає наступне.
Сторони не заперечують того, що позивач, відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір чи встановлював інший розмір немає.
З огляду на викладене, суд вважає не обгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених за цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 64 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Крім того, безпідставними суд вважає посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Не заслуговують на увагу і доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам які мають статус "дітей війни".
Пенсійний Фонд України діє у відповідності до положення "Про пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно Закону України "Про загальнообов'якове державне пенсійне страхування" рішення про призначення чи перерахунок пенсії приймаються районними (міськими) управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, прямий обов'язок по нарахуванні та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладений саме на Управління Пенсійного фонду України у м. Шостка Сумської області, тобто за місцем його проживання
В силу цього, виходячи зі змісту позову та для повного захисту порушених прав позивача, за захистом яких вона звернувся до суду, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню з 01.01.2009 року по 31.12. 2009 року та з січня 2010 року по травень 2010 року приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобов'язати його нарахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії як "дитині війни" за ці періоди.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.10,11,60,208-209,212-215,218,223 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням їй до 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2009 рік, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по травень 2010 року з урахуванням раніше проведених їй виплат як "дитині війни" за 2009 та 2010 рік.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті державного мита в розмірі 51 грн., стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області на користь ОСОБА_1 витрати за інформаційно-технічного забазпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайсуд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга надається протягом двадцяти днів після надання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, або якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання цієї заяви.
Суддя Шосткинського міськрайсуду
З.П. Шпак