U

  Справа № 2-1860/10 р.

Р І  Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

29 червня  2010 року                                                                                                                     м. Шостка

Шосткинський міськрайсуду Сумської області в складі судді  Шпак З.П.., при секретарі Нагорній Н.І., розглянувши  у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області  про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги  "дітям війни",

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся   до суду з вищевказаним позовом та просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та стягнути на користь позивача недоплачену державну щомісячну соціальну допомогу як "дитині війни",  з липня 2007 по червень 2010 року   в сумі  3680,10 грн.

    В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався  на те, що він   належить до соціальної категорії "дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Однак у 2006 році вказані виплати впровадженими не були та повинні були виплачуватись з 01 січня 2007 року.

     Верховна Рада України, Законом України №  489 У, від 19.12. 2006 року, "Про Державний бюджет на 2007 рік призупинила дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Однак, Конституційний суд України своїм рішенням № 6 рп/2007, від 09 липня 2007 року, визнав такими що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" про призупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Відповідач всупереч рішення Конституційного Суду України не здійснював  нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії протягом  2007 року.

     З січня 2008 року, відповідач розпочав виплачувати йому соціальну допомогу як "дитині війни", але у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, всупереч 30 % встановленим Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

    У 2009 році відповідач продовжував виплачувати йому це підвищення у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, тобто в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік". Вважає ці виплати не правомірними.

.

     Відповідач позов не визнав та у своїх запереченнях вказав на те, що позивач як "дитина війни" дійсно має право отримувати підвищену пенсію на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком.

    В той-же час Закон України "Про Державний  бюджет України на 2007 рік",  п. 12 ст. 71 знову зупинив на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

    Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/ 2007, від 09.07. 2007 року, набрало чинності з моменту його прийняття, воно не має зворотної дії в часі, тому підстав для нарахування та виплат позивачу соціальної допомоги за  2007 рік до прийняття рішення Конституційним Судом України не було.

    Крім того п. 41 розділу 2 Закону України  № 107, від 28.12. 2007 року, "Про Державний бюджет на 2008 рік" було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та вказано на те, що розмір державної соціальної допомоги "дітям війни" виплачується у розмірі надбавки, яка встановлена для учасників війни, а саме,  - 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

    Рішенням Конституційного суду № 10-рп, від 22.05. 2008 року, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в частині внесення змін до Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" набрало законної сили з моменту його прийняття, зворотної дії в часі воно не має, тому підстави для перерахування та виплат позивачу державної соціальної допомоги в період з 01 січня 2008 року до 22.05. 2008 року відсутні.

    Щодо виплат після 22.05.2008 року, в період  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та у 2009 році, то на законодавчому рівні порядок здійснення цих виплат, орган який повинен проводити ці виплати, джерело їх фінансування та розмір мінімальної пенсії за віком, який необхідно враховувати при здійсненні цих виплат визначеними не були.

    Доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' є необгрунтованими, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 цієї статті застосовується для визначення розмірів пенсії призначеної за цим законом.

    В силу цього дії Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка були правомірними.    

       В судове засідання позивач та представник відповідача не з’явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, відповідач надав заперечення на позов.

    Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

    Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених по ній доказів суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

    Позивач має статус "дитини війни", що підтверджується копією  його  пенсійного посвідчення та перебуває на обліку  в Управлінні   Пенсійного фонду України в м. Шостка.

    Враховуючи зазначений статус позивача, він   відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Із заперечень відповідача встановлено те, що він не здійснював протягом 2007 року цих виплат позивачу, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини ( мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян які мають статус "дітей війни", з 01 січня 2008 року відповідач виплачував позивачу це підвищення у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

    В той же час, відповідно ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії, або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

    Стосовно позову щодо нарахування та виплат позивачу державної соціальної допомоги як "дитині війни" у 2007 році, визнання бездіяльності відповідача в цій частині протиправною, то суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Рішенням Конституційного Суду України, від 09.07. 2007 року, № 6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України  "Про Державний бюджет на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.

     Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є остаточним, не може бути оскарженим та підлягає виконанню на території України всіма органами влади, державного управління та громадянами.

    Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про їх неконституційність.

    Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвали рішення Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області повинно було нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07. 2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

       Отже, відповідач, з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та виплачувати позивачу відповідні доплати до кінця 2007 року.

    Разом з тим, до 09. 07. 2007 року, виплачуючи позивачу підвищення до пенсії як "дитині війни" в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідач діяв правомірно та у нього не було належних правових підстав здійснювати ці доплати у іншому розмірі.

    Щодо позову в частині вимог позивача про зобов'язання відповідача нараховувати йому та виплачувати  у 2008 році щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обгрунтованими виходячи з наступного.

    Відповідно п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у наступній редакції: "Дітям війни, крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії чи щомісячного грошового утримання чи  державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.

    У судовому засіданні встановлено, що з 01 січня 2008 року позивачу нараховувалась та виплачувалась підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що підтверджується самим позивачем, запереченням та довідкою відповідача про ці виплати.

    Рішенням Конституційного Суду України, від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, п.п. 61, 62, 63, 66 розділу 2, п. 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( справа щодо предмету та змісту закону "про державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є остаточним, не може бути оскарженим та підлягає виконанню на території України всіма органами влади, державного управління та громадянами.

    Виходячи з системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України, від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008, та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05. 2008 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  в редакції яка діяла до 01.01. 2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. п. 41 розділу 2 Закону України  "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач, з 22.05. 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме нараховувати та здійснювати виплати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Разом з тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01. 2008 року, з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України  "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позов в частині вимог про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,  з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року,  задоволенню не підлягають.

    Щодо виплат позивачу підвищення до пенсії у 2009 році, то виходячи з довідки управління Пенсійного Фонду України в Сумській області відповідач проводить ці виплати позивачу у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, тобто в редакції Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік".

    Суд вважає такі виплати не правомірними виходячи з наступного.

    Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинено не було. Відповідно ст. 54 цього Закону, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік встановлюються відповідними законами та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України. Законом який напряму встановлює доплату до пенсії категорії громадян "дітей війни" є Закон України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином,  Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка  Сумської області повинно виплачувати позивачу у 2009 році підвищення до пенсії як "дитині війни" у розмірі встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто з підвищенням на 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

    Дійшовши такого  висновку суд виходить з наступного.

    Відповідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    Згідно ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами  України.

    Згідно п. 9  ст. 8 Цивільного процесуального кодексу України  забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

    Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

    Щодо його доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" то суд зазначає наступне.

    Сторони не заперечують того, що позивач, відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір чи встановлював інший розмір немає.

    З огляду на викладене, суд вважає не обгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених за цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 64 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Крім того, безпідставними суд вважає посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Не заслуговують на увагу і доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам які мають статус "дітей війни".  

     Пенсійний Фонд України діє у відповідності до положення "Про пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно Закону України "Про загальнообов'якове державне пенсійне страхування" рішення про призначення чи перерахунок пенсії приймаються районними (міськими) управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

    Таким чином, прямий обов'язок по нарахуванні та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладений саме на Управління Пенсійного фонду України у м. Шостка Сумської області, тобто за місцем його проживання.

    Порушення його прав відбувалось кожного місяця, аж до кінця 2007 року, тобто це порушення не було одноразовим та триваючим. 22.05. 2008 року права позивача були знову порушені, ці порушення відбувались кожного місяця аж до кінця 2008 року,  оскільки щомісячно йому  не нараховувалась та не виплачувалась надбавка до пенсії як "дитині війни" у встановленому законодавством розмірі. У 2009 році права позивача знову були порушеними, оскільки йому знову не виплачувалось підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі. В силу цього, суд відхиляє заяву відповідача про відмову у задоволенні позову.

    Позивач ставить питання про нарахування та виплату на його користь суми доплати до пенсії як "дитині війни" з липня   2007  по червень 2010 роки у конкретно визначеній  сумі, згідно проведеного ним розрахунку. Між тим, у судовому засіданні встановлено, що вказані суми  позивачу не нараховувались та не виплачувались та суд не може взяти на себе функцію перерахунку пенсії замість органу, що наділений цими функціями.

    В силу цього,  виходячи зі змісту позову та для повного захисту порушених прав позивача, за захистом яких вона звернувся до суду, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню з 09.07 2007 року по 31. 12. 2007 року, з 22.05 по 31.12. 2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12. 2009 року та з січня 2010 року по червень 2010 року приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобов'язати його нарахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії як "дитині війни" за ці періоди.

    Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 88  ЦПК України.

    Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.10,11,60,208-209,212-215,218,223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області здійснити перерахунок  пенсії   ОСОБА_1   з підвищенням  йому  до 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року,  за 2008 рік, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року,   з 01 січня 2010 року по червень 2010 року з  урахуванням раніше проведених йому виплат як "дитині війни" за 2008 та 2010  рік.

В іншій частині позову ОСОБА_1    відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати по сплаті державного мита в розмірі 51 грн., стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області на користь ОСОБА_1    витрати за  інформаційно-технічного забазпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

    На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайсуд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга надається протягом двадцяти днів після надання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, або якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання цієї заяви.

Суддя Шосткинського міськрайсуду                        

Сумської області                                      З.П. Шпак