ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.06.06 Справа № П-13/215
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого-судді М.Г. Слука
Суддів В.В. Онишкевич
П.Д. Скрутовський
при секретарі Крутько О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі ВД ЛОВ ФССТВП) № 06-16-1068 від 03.11.2005 р. та доповнення до апеляційної скарги № 06-16-1215 від 15.11.2005 р.
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2005 р.
у справі № П-13/215
за позовом прокурора Сколівського району в інтересах держави –Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Львів
до відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України (далі ДП МО України) „Івано-Франківський лісопромкомбінат” в особі відособленого підрозділу ДП Івано-Франківського ЛПК Сколівського військового лісгоспу, м. Івано-Франківськ
про стягнення заборгованості в сумі 84704,45 грн.
та за зустрічним позовом: ДП МО України „Івано-Франківський ліспромкомбінат” в особі відособленого підрозділу Івано-Франківського ЛПК Сколівського військового лісгоспу, м. Івано-Франківськ
до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Львів
про списання безнадійного боргу та штрафних санкцій.
за участю представників:
від апелянта: Бобеляк Ю.Я. –довіреність № 06-16-268 від 07.03.2006 р.
від прокурора: Коваль Р.Р. –посвідчення № 245 від 12.12.2000 р.
від відповідача: Шутка Я.С. –довіреність № 8 від 03.01.2006 р.
Згідно ухвали від 07.03.2003 р., розгляд апеляційної скарги відкладався. В судових засіданнях 10.05.2006 р. та 30.05.2006 р. оголошувалися перерви.
Представникам сторін роз”яснено права і обов”язки, передбачені ст.ст. 49,51 КАС України. Судом задоволено клопотання представників сторін про відмову від технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, колегією суддів встановлено:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2005 р. у справі № П-13/215 (суддя Шкіндер П.А.) первісний позов задоволено частково –стягнуто з ДП Івано-Франківського ЛПК в особі ВП ДП Івано-Франківського ЛПК Сколівського військового лісгоспу : в користь ФССТВП в особі ЛОВ ФССТВП 22575,93 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків; в дохід Державного бюджету України 225,75 грн.; на користь ДП „Судовий інформаційний центр” 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково –зобов”язано ФССТВП в особі ЛОВ ФССТВП списати безнадійний борг в сумі –72451,41 грн. ДП Івано-Франківського ЛПК в особі ВП ДП Івано-Франківського ЛПК Сколівського військового лісгоспу; в решті позову відмовлено; стягнуто з ФССТВП в особі ЛОВ ФССТВП на користь ДП Івано-Франківського ЛПК в особі ВП ДП Івано-Франківського ЛПК Сколівського військового лісгоспу –85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивується тим, що: Сколівський військовий лісгосп як страхувальник був переданий обкомом профспілки працівників державних установ до Стрийської районної виконавчої дирекції із заборгованістю за страхувальником перед Фондом станом на 01.10.2001 р. в сумі 27696,74 грн. та зареєстрований у дирекції як страхувальник; рішенням № 936 від 19.11.2003 р. відповідачу за первісним позовом донараховано пеню у розмірі 11561 грн. та застосовано штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 10982,68 грн.; станом на 01.07.2005 р. заборгованість відповідача за первісним позовом складає 95027,34 грн.; безнадійний податковий борг, у т.ч. пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності підлягає списанню; основний борг Сколівського військового лісгоспу ДП МО України „Івано-Франківський ліспромкомбінат” станом на 21.06.2002 р., враховуючи штрафні санкції та пеню, становить 72451,41 грн., тому, первісний позов задоволено частково у сумі 22575,93 грн.; зустрічний позов задоволено щодо боргу стосовно якого минули строки позовної давності.
Апелянт, в апеляційній скарзі та доповненні до неї, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, просить його скасувати та стверджує, що:
- судом неправильно застосовано норми матеріального права;
- відповідач вчиняв дії, що свідчили про визнання ним свого боргу, шляхом подання щоквартальної звітності за формою Ф4-ФССТВП до Стрийської міжрайонної виконавчої дирекції, в яких самостійно проставляв заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду;
- перебіг позовної давності перевивається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов”язку;
- Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не являється податковим органом;
- внески на соціальне страхування не включаються до податкової системи і за своєю суттю не є податками;
- немає правових підстав для списання позивачу заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідач за первісним позовом, у відзиві на апеляційну скаргу, зазначає, що: дія Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (надалі Закон № 2181-ІІІ) поширюється щодо сплати внесків на загальнообов”язкове державне соціальне страхування; згідно ст.18.2.1 Закону № 2181-ІІІ безнадійний податковий борг, а також штрафні санкції підлягають списанню; безнадійним є податковий борг юридичних та фізичних осіб стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений Законом № 2181-ІІІ; просить залишити апеляційну скаргу ЛОВ ФССТВП без задоволення, а судове рішення –без змін.
Колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав:
Сколівський військовий лісгосп, як страхувальник –платник збору на соціальне страхування був зареєстрований в Івано-Франківському обкомі профспілки працівників державних установ (див. перелік страхувальників станом на 01.10.2001 р. –а.с. 48) і сплачував збір, відповідно до Закону України „Про збір на обов”язкове соціальне страхування” від 26.06.1997 р. № 402/97-ВР.
З набранням чинності Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ (надалі Закон № 2240) органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням визначено Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який, відповідно до цього Закону є правонаступником Фонду соціального страхування України.
22.01.2002 р. Сколівський військовий лісгосп зареєстрований як страхувальник у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (див. повідомлення про реєстрацію страхувальника від 22.02.2002 р., картку страхувальника, заяву на реєстрацію, ін.).
Зі звіту страхувальника про нараховані внески на витрати, пов”язані з загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2001 р., переданого виконавчій дирекції ФССТВП від обкому профспілки працівників державних установ видно, що на кінець звітного періоду за страхувальником числилась заборгованість в сумі 27696,74 грн. З долучених до справи звітів за 2001 р., 2002 р., 2003 р.,2004 р., 2005 р., які подавалися до ВД ФССНВ видно, що страхувальник визнав вказану заборгованість перед апелянтом, оскільки відображав її у своїй звітності.
Визнання заборгованості відповідачем підтверджується актом звірки, який підписаний та скріплений печатками сторін, де зазначається, що Сколівський військовий лісгосп має прострочену заборгованість по страхових внесках станом на 01.01.2005 р. в сумі 95027,37 грн. Саме вказану суму заборгованості просить стягнути позивач за первісним позовом –Львівське обласне відділення ФССТВП, згідно заяви про зміну позовних вимог (а.с. 73-74).
Як вбачається з розрахунку суми позовних вимог в суму простроченої заборгованості включено штрафні та фінансові санкції. Штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків – 10982,68 та пеню –11561 грн., всього 22543,68 грн. застосовано до Сколівського військового лісгоспу, згідно рішенням № 936 від 19.11.2003 р. винесеного на підставі акту перевірки № 0463 від 14.11.2003 р., який долучений до справи (а.с.60-66). Вказаний акт перевірки та рішення не оспорювалися страхувальником.
Таким чином, прострочена заборгованість за загальну суму 95027,37 грн. визнана страхувальником, не спростована відповідачем за первісним позовом та ґрунтується на матеріалах справи, а тому, підлягає стягненню.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні встановив, що заборгованість за платником складає 95027,34 грн., однак, не стягнув її в повному обсязі у зв”язку з частковим задоволенням зустрічного позову.
Зустрічний позов у даній справі заявлено Державним підприємством Івано-Франківський ліспромкомбінат про зобов”язання Стрийського фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності списати безнадійний борг, по якому минули строки позовної давності, та штрафні санкції, нараховані на цей борг Сколівському військовому лісгоспу ДП МОУ „Івано-Франківський ЛПК” в сумі 80464,88 грн.
Відповідно до п.п.18.2.3. п.18.2 ст. 18 Закону № 2181-ІІІ щоквартальне списання безнадійного податкового боргу здійснюють податкові органи. Дію п. „в” п.п.18.2.1. ст. 18 Закону № 2181-ІІІ, який передбачав списання податкового боргу юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, зупинено на 2005 рік, згідно із Законами України від 23.12.2004 р. № 2285-ІУ, від 25.03.2005 р. № 2505-ІУ; на 2006 р. –згідно із Законом України від 20.12.2005 р. № 3235-ІУ.
Ухвалою від 20.09.2005 р. суд першої інстанції визнав належним відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом –Державне підприємство „Івано-Франківський лісокомбінат”. Ухвалою від 07.10.2005 р. суд першої інстанції провів заміну позивача за первісним позовом і відповідача за зустрічним позовом на Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. ДП „Івано-Франківський ліспромкомбінат” включений до ЄДРПОУ 06.03.1997 р., про що свідчить довідка № 41 Головного організаційно-мобілізаційного управління Генерального штабу ЗС України, і зареєстрований у міській дирекції ФССТВП м. Івано-Франківська 09.11.2001 р., про що свідчить повідомлення про реєстрацію страхувальника.
Включення Сколівського військового лісгоспу в склад ДП „Івано-Франківського ліспромкомбінату” на правах відособленого підрозділу в 2001 р. представники сторін визнали в судовому засіданні.
ДП Івано-Франківський ліспромкомбінат безпідставно звернувся до Стрийського ФССТВП про списання боргу, яке здійснювали податкові органи до зупинення дії норми Закону, яка надавала право на списання безнадійного податкового боргу, по якому минули строки позовної давності.
Відповідно до п.3 Розділу ІХ „Прикінцеві положення” Закону № 2240, який набрав чинності з 01.01.2001 р., до приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Тому, з моменту вступу в силу Закону № 2240 норми Закону України „Про систему оподаткування”, Закону № 2181 у частині, що йому суперечили, не застосовуються. Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про систему оподаткування” від 18.02.1997 р. було встановлено, що дія цього Закону (Закону України „Про систему оподаткування”) поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування, а Законом № 429-ІУ від 16.01.2003 р. виключено п.16 ч.1 ст. 14 Закону „Про систему оподаткування”, що відносив до загальнодержавних податків та зборів (обов”язкових платежів) і збір на обов”язкове соціальне страхування.
Згідно ч.2 п.2 ст. 30 Закону № 2240, який є спеціальним у спірних правовідносинах, строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Не передбачає Закон № 2240, як спеціальний закон, списання несплачених внесків. В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача за зустрічним позовом до ФССТВП за списанням спірної суми, відсутнє документальне обґрунтування підстав такого списання і суми, яка підлягає списанню.
Дія Закону України № 2181 не поширюється на правовідносини щодо погашення заборгованості по внескам на загальнообов”язкове державне соціальне страхування, а відносини щодо окремих видів соціального страхування регулюються спеціальним законодавством. Зобов”язання по страховим внескам не можна вважати податковим боргом. (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 13.09.2005 р. у справі № 3/199)
Отже, зустрічний позов не підлягає задоволенню, підстави для списання спірної заборгованості відсутні.
Слід зазначити, що суд першої інстанції, в оскаржуваному рішенні, невірно застосував норми Господарського кодексу України, не застосував норми Кодексу адміністративного судочинства (див. ст.3, ст. 17, п.6 Розділу УІІ КАС України), у зв”язку з чим безпідставно стягнено з відповідача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом судовий збір. Безпідставно покладено на сторони витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які не підлягають сплаті, згідно ст. 87 КАС України.
З огляду на викладене, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2005 р. у справі № П-13/215 підлягає скасуванню - первісний позов слід задоволити –стягнути з Державного підприємства Івано-Франківського ЛПК в особі відособленого підрозділу ДП Івано-Франківського ЛПК Сколівського військового лісгоспу, м. Івано-Франківськ, на користь Львівського обласного відділення ФССТВП - 95027,37 грн. простроченої заборгованості, в т.ч. штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків –10982,68 та пеню –11561 грн.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 87, 94, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 та п.6 Розділу УІІ КАС України, Львівський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу задоволити.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2005 р. у справі № П-13/215 скасувати –прийняти нову постанову:
Первісний позов задоволити –стягнути з Державного підприємства Івано-Франківського ЛПК в особі відособленого підрозділу ДП Івано-Франківського ЛПК Сколівського військового лісгоспу, м. Івано-Франківськ на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Львів - 95027,37 грн. простроченої заборгованості, в т.ч. штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків –10982,68 та пеню –11561 грн.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Доручити господарському суду Івано-Франківської області видати наказ.
Матеріали справи повернути до господарського суду Івано-Франківської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця.
Головуючий суддя Слука М.Г.
Судді Онишкевич В.В.
Скрутовський П.Д.