Справа №2-155/2010 року

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 квітня 2010 року         Буринський районний суд Сумської області

в складі:  головуючого судді - Стеценко В.С.

        при секретарі            - Бабкіній Г.А.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Буринь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

встановив:

Позивачка звернулась із позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, мотивуючи тим, що протягом 3 –х років відповідач прописаний в її будинку, але жодного дня в ньому не проживав, однак виписатися добровільно не бажає, що перешкоджає їй продати будинок.

В судовому засіданні позивачка вимоги підтримала і пояснила, що просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, оскільки своєю пропискою він перешкоджає їй у здійсненні права розпорядитися своїм майном.

Відповідач позов визнав та пояснив, що  дійсно понад чотири роки прописаний в особистому будинку своєї матері, але в ньому в цей період не проживав, а тому не заперечує, щоби його визнали втративши права користуватися житловим приміщенням.

В судовому засіданні установлено, що позивачці на праві власності належить будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, Буринського району, Сумської області. З часу придбання будинку і до цього часу позивачка проживає в будинку одна, але за станом здоров’я та похилим віком  потребує стороннього догляду. В даний час вирішується питання відчуження будинку та зміни місця її проживання. Її дочка, ОСОБА_3 , опікується нею і забирає до себе в м. Севастополь.

Позивачка не має можливості розпорядитися будинком в зв’язку з тим , що формально в ньому зареєстрований відповідач ОСОБА_2 з 14 вересня 2006 року.

 Відповідач є сином позивачки, в будинку він взагалі не проживав і не проживає , не надає їй ні матеріальної ні фізичної допомоги, а тільки перешкоджає позивачці у здійсненні нею права власності, а саме права розпорядження власним будинком. Відповідач не є членом сім’ї. Він без реєстрації шлюбу проживає з іншою жінкою та в іншому будинку с. Слобода.

У відповідності до ст..405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що проживає по сусідству з позивачкою і може достовірно підтвердити, що її син ОСОБА_2 з нею ніколи не проживав і не проживає на даний час, він проживав в м.Запоряжжя, а зараз проживає зі співмешканкою іншому будинку в с. Слобода.

Суд, дослідивши обставини справи, представлені докази, давши їм оцінку і враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 з 14 вересня 2006 року, тобто з моменту реєстрації місця проживання ,  не проживає в даному будинку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60 ЦПК України, 405 ЦК України, ст.72 ЖК України, суд,

В И Р І Ш И В :

            Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою : за АДРЕСА_1 Буринського району Сумської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через  Буринський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

        Головуючий: