2-1/2010 р.

                                                                                      Р І Ш Е Н Н Я
                                                                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 березня2010 року                                                                                                                   смт.Семенівка

 Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Шудря В.І.

при секретарі – Сінельник С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Семенівка цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, ділової репутації та стягнення моральної  та матеріальної шкоди,  

                                                                                 В С Т А Н О В И В:

           ОСОБА_1 звернувся до Семенівського районного суду Полтавської області з позовом   до ОСОБА_2 про захист честі  та гідності, ділової репутації та стягнення моральної  та матеріальної шкоди.

           В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, мотивуючи тим, на зборах мешканців села Горошине уповноважених членів, власників земельних і майнових паїв Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області ОСОБА_2 привселюдно звинуватив його, що працюючи на посаді сільського голови продавав колективне майно і здавав його в оренду без участі майнової комісії, що безповідально  відноситься до виконання своєї передвиборної програми, а саме- не займається питанням газифікації села, та вказав, що дані звинувачення не відповідають дійсності та принижують його честь та гідність як людини і негативно впливають на його ділову репутацію, як голови села, від позовних вимог в частині  про стягнення моральної та матеріальної шкоди, позивач відмовився.

        Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог, оскільки вказав, що відповідач виступаючи на зборах мав на меті не приниження чи ображення  ОСОБА_1, так як в даному випадку ОСОБА_1, який працює на посаді сільського голови є публічною особою, тому висловлювання щодо його дій та вчинків є перш за все критикою з боку громадян, які оцінююче ставляться до роботи свого голови.

        Суд вислухавши пояснення сторін,  дослідивши та вивчивши письмові матеріали дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

         Так, 07.02.2008 року відбулись збори мешканців села Горошине, уповноважених членів, власників земельних та майнових паїв Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

          За результатами  цих зборів було складено протокол у якому було зафіксовано порядок денний проведення зборів, виступи учасників зборів, їхні пропозиції та зауваження.

        Так, позивач в судовому засіданні вказав, що  відповідач по справі ОСОБА_2 під час свого виступу на цих зборах привселюдно принизив його честь, гідність та ділову репутацію так як звинуватив його в тому, що він продавав колективне майно і здавав його в оренду без участі майнової комісії, доказом тому є протокол, який містить зафіксовану інформацію,а саме, зокрема, слова: «  Без відома колективу продається  колективне майно-сараї, станки. Роками  люди працювали, надбавали майно, а його тепер розпродує голова сільської ради на свій  розсуд».

        Заперечення відповідача щодо того, що зафіксована інформація в протоколі не відповідає дійсності, так як  деякі слова не зазначені  в протоколі, які б спростовували його твердження, не підтверджується письмовими матеріалами справи та поясненнями свідків: ОСОБА_3-голова зборів, ОСОБА_4-секретар зборів, які на попередньому виїзному судовому засіданні вказали, що не пам»ятають  дослідно ті слова, які говорились на момент складання протоколу, окрім того, суд не бере до уваги подане уточнення  до протоколу в зв»язку  з допущеною неточністю щодо фіксування виступу ОСОБА_2,  так як протокол ввівся зі слів осіб, які виступали.

         Вказана інформація щодо того, що позивач продає колективне майно без відома майнової комісії не знайшло свого підтвердження і в зверненні громадськості до правоохоронних органів з метою перевірки даної інформації, оскільки  відсутні у матеріалах справи підтверджуючі докази даного твердження.

         Що стосується вимог позивача щодо  спростування твердження відповідача, а саме відомостей по бездіяльності ОСОБА_1 як голови села по питанню газифікації села, суд не знайшов підстав для задоволення даних позовних вимог за відсутності належних доказів,які б спростували дані відомості.

       Відповідно до ст..297 п.1 Цивільного кодексу України, яка вказує, що кожен має право на повагу до його гідності та честі; ст..297 п.3 ЦК України містить, фізична особа  має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

         На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 213-215, ст.294 ЦПК України, ст.297 ЦК України, суд

РІШИВ:

        Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності   та  ділової репутації-задовольнити частково.

         Зобов»язати  ОСОБА_5 публічно на зборах спростувати інформацію, щодо розпродажу  колективного майна, головою сільської ради ОСОБА_1 на свій розсуд.

         В частині спростування відомостей по бездіяльності голови села по газифікації села відмовити.

          Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з моменту його проголошення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через райсуд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя