Справа № 2-42/10

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                 І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

23 червня    2010року                                                                            місто Маріуполь

Орджоникідзевській районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді  Гавриловій Г.Л.

при секретарі Кульбачній В.В  

           розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином,

                                                 В С  Т А Н О В И В  :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином.

В процесі розгляду справи позивачка, розпорядившись своїми процесуальними правами, заявила клопотання про виключення із кола відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про що суд виніс відповідні ухвали.

 23.06.2010 року позивачка надала заяву до суду про залишення позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_2 без розгляду, яку суд розглянув та задовольнив.

 У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що 15.05.2007 року приблизно 19-00 годині ОСОБА_2  біля її будинку № 166 по вул. Азовстальській у м. Маріуполі, де вона поливала город, справляв свої природні потреби. На її зауваження , виражався на її адресу нецензурною лайкою, а потім привів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, які з особистою зухвалістю побили її, та її синів, тобто скоїли хуліганські дії. У відповідності до постанови Орджонікідзевського районного суду від 25.04.2008 року суд звільнив даних осіб від кримінальної відповідальності  у зв’язку із застосуванням п.А ст.1 Закону України « Про амністію» від 19.04.2007 року.

 Згодом ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відшкодували їй нанесену матеріальну шкоду у розмірі 4140,90 гривень, та частково ( 1859 гривень)– моральну , оскільки кожний з них сплатив по 2000 гривень.

 Вважає, що оскільки відповідач був саме підбурювачем, та проявив до неї хуліганські дії,  з урахуванням його ступеню вини , просить стягнути з нього на відшкодування моральної шкоди 5000 гривень. Не заперечує, що саме  ні її, ні її синів відповідач не бив, проте, вважає, що як би не він, то й прецеденту не було б.

 Моральну шкоду  пов’язує  із тім, що неодноразово ходила до відповідача додому, запрошувала його до суду, боялась виходити на вулицю та попадатися на очі будь- кому із її винуватців. Крім того, вона їздила по різноманітним інстанціям, та витратила на це значний час.

 Відповідач у судовому засіданні обставини події, на які посилалась позивачка, не заперечував, проте вважає, що розмір моральної шкоди занадто великий. Позивачку та її синів він не бив, у злочині щиро кається. При урахуванні розміру шкоди просить врахувати, що під час подій він був неповнолітнім,  що на теперішній час він є студентом 2 курсу Київського національного університету, одружений, має неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з дружиною знаходяться на його утриманні.

 Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що мають бути задоволені частково, виходячи із наступного.

  Як встановлено у судовому засіданні, у відповідності до постанови Орджонікідзевського районного суду від 25.04.2008 року суд  звільнив ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст. 296ч.2 УК України відносно потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у зв’язку із застосуванням п.А ст.1 Закону України « Про амністію» від 19.04.2007 року. У судовому засіданні обвинувачені особи не заперечували проти застосування Закону « Про амністію», вину визнавали у повному обсязі. Так, зокрема, органами досудового слідства було встановлено, що 15.05.2007 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 ОСОБА_2 зустріли раніше незнайому ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_1 яка поливала город біля будинку № 166 по вул. Азовстальській в м. Маріуполі. Остання просила не справляти свої природні потреби біля будинку. Проте, останні з хуліганських мотивів вчинили бійку  та причинили ОСОБА_1,  тілесні ушкодження , ОСОБА_6, ОСОБА_7 – фізичну біль та моральну шкоду.                                 ( а.с. 131, 136-137)

Відповідач у судовому засіданні визнав обставини по справі, на які посилається позивачка як на підтвердження свої вимог, тому з урахуванням судового рішення, яке набрало законної сили(постанова Орджонікідзевського районного суду від 25.04.2008 року) дані обставини  не підлягають доказуванню.

У відповідності до ст. 1176 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки у судовому засіданні встановлена вина відповідача перед позивачкою у діях, які спричинили їй моральну шкоду, вона має бути відшкодована ОСОБА_2

Разом з цим, у відповідності до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди» у разу заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожного з них.

           Таким чином, обговорюючи розмір моральної шкоди, суд бере до уваги моральні страждання позивачки та  враховує ступінь вини відповідача,  наявність у нього двох утриманців, неповнолітній вік, в якому він заподіяв шкоду( 17 років) та реальну можливість виконання матеріального обов’язку. Крім того, суд враховує, що позивачка отримала у рахунок відшкодування моральної шкоди від інших учасників протиправних дій відносно неї 1859 гривень та визначає до стягнення з відповідача 500 гривень.( а.с.133)

На підставі ст.ст. 1167, 1180 ЦК України, п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди» ,  ст. 10, 11, 60, 88,209 , 212, 214-215 ЦПК України,   суд –

                                                     В И  Р І Ш И В  :

 Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином – задовольнити частково.

           Стягнути з ОСОБА_2, який проживає уАДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, яка проживає у АДРЕСА_2,  моральну шкоду у розмірі 500 (п’ятсот)  гривень.

У решті позовних вимог ОСОБА_1   – відмовити.

Заява про апеляційне оскарження на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

     Апеляційна скарга на  рішення суду  подається  в перебігу двадцяти днів  після подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного  суду  Донецької області через Орджоникідзевській районний  суд м. Маріуполя.

           Суддя