Справа № 2-851\10

                                            КОПІЯ                    

        Р І Ш Е Н Н Я

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року                               м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

            в складі: головуючої – судді   Сагайдак І.М.

                   при секретарі Загоруйко О.В.

            з участю: представника позивача Бегеби Н.М.;

                     відповідачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради  до ОСОБА_2  про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

                    в с т а н о в и в:

В березні 2010 року виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про знесення нею самочинно побудованого цегляного хліва та зобов»язання повернути Старокостянтинівській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку під хлівом протягом десяти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, а також просив уповноважити виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради власними силами очистити земельну ділянку від самочинно побудованого ОСОБА_2 хліва у разі не звільнення нею земельної ділянки у добровільному порядку протягом десяти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.    

    В обґрунтування заявлених позовних вимог вказував, що 13.05.2004 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради прийнято рішення № 160 «Про знесення самочинно побудованих об»єктів», яким передбачено вжиття заходів щодо знесення самочинно збудованих господарських будівель та споруд, що розташовані вздовж огорожі по АДРЕСА_1 біля багатоповерхових житлових будинків житлового масиву «Жовтневе містечко», зокрема біля будинку АДРЕСА_1, де відповідачкою побудовано хлів. Крім того, спірний хлів знаходиться в межах 5-ти метрової охоронної зони водогону, який побудований у 1948 році та на даний час потребує капітального ремонту. Проте, доступу до нього немає через самочинні будівлі, зокрема хлів позивачки.

    Оскільки земельна ділянка під будівництво хліва для ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не виділялась,  будівництво проведено без відповідного дозволу, тому позивач просив про знесення хліва.    

    В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

    Відповідачка проти позову заперечила та пояснила, що спірний хлів був куплений її чоловіком, коли їхня сім»я переїхала у квартиру в будинку АДРЕСА_1. Спочатку хлів був дерев»яний, а пізніше її, вже покійний, чоловік перебудував його з блоків. На даний час вона користується цим хлівом. При цьому вказує, що зазначений хлів існував ще до того, як вони переїхали у цей будинок, і жодних питань усі ці роки щодо правомірності користування хлівом ніхто не пред»являв.

      Представник відповідачки проти позову заперечив та пояснив, що спірний хлів не є самочинним будівництвом, оскільки він відповідачкою не будувався. Крім того, земельна ділянка, на якій розташований хлів є прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1 і при приватизації відповідачкою та членами її сім»ї квартири у цьому будинку до них перейшло й право власності на цей хлів.

    Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору  – Старокостянтинівського КП  водопровідно-каналізаційного господарства «Водоканал» позовні вимоги підтримала.

    Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов»язання з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

    Згідно ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

    Статтею 22 Закону України «Про основи містобудування» забудова земельних ділянок здійснюється після набуття права власності або права користування земельною ділянкою та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, визначеному законом, будівництво об»єктів містобудування.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради № 160 від 13 травня 2004 року  визначено вжиття ряду заходів щодо знесення самочинно побудованих господарських будівель і споруд, що розташовані вздовж огорожі тротуару по АДРЕСА_1 та біля багатоквартирних житлових будинків житлового масиву Жовтневе містечко, які розміщені на підземних інженерних мережах, чим перешкоджають їх обслуговуванню та своїм виглядом псують архітектурний вигляд міста.

ОСОБА_2 проживає у квартирі АДРЕСА_1 (район Жовтневе містечко). Біля цього будинку покійним чоловіком  ОСОБА_2  було придбано дерев»яний хлів, який згодом було знесено і на його місці побудовано новий із блоків. При цьому, будь-яких правовстановлюючих документів на зазначену споруду та зайняту під нею земельну ділянку відповідачка суду не надала. Відсутній також і договір купівлі-продажу вищезазначеного хліва.  

    Згідно довідки, виданої Старокостянтинівською міською радою від 20.04.2010 року усі земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки по АДРЕСА_1, перебувають у комунальній власності та у постійному користуванні Старокостянтинівської ЖЕК.  

    Згідно зі ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

    Посилання представника відповідача на те, що  спірний хлів є допоміжним приміщенням будинку АДРЕСА_1 а тому, як роз»яснив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 02.03.2004 року (справа № 1-2/2004) з часу приватизації відповідачкою квартири у цьому будинку цей хлів є її власністю, що засвідчується  свідоцтвом про право власності на квартиру, й для підтвердження набутого у такий спосіб права на хлів  не потребується з її боку більше вчинення будь-який інших юридичних дій, на увагу не заслуговують. Спірний хлів не є допоміжним приміщенням в розумінні ч.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та роз»ясень, даних у вищезазначеному рішенні Конституційного Суду України. Крім того, згідно довідки Старокостянтинівської ЖЕК від 26.10.2010 року будинок АДРЕСА_1 був переданий на баланс ЖЕК в 1985 році без гаражів та сараїв.         За таких обставин, суд прийшов до висновку  про необхідність захисту прав власника земельної ділянки шляхом знесення самовільно побудованої споруди – хліва, що використовується відповідачкою  та повернення власнику самовільно зайнятої нею земельної ділянки.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 116, 152, 212 ЗК України, суд

                        в и р і ш и в:

    Позов  виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради  задоволити.

    Зобов»язати ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1     знести самочинно побудований хлів та повернути Старокостянтинівській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку під хлівом протягом десяти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

    Уповноважити виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради власними силами очистити земельну ділянку від самочинно побудованого хліва у разі не звільнення ОСОБА_2 земельної ділянки у добровільному порядку протягом десяти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 08 грн. 50 коп. судового збору.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя: /підпис/

Копія відповідає оригіналу: суддя                                           І.М. Сагайдак