Справа № 2-767\10

                                    КОПІЯ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2010 року                             м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

            в складі: головуючої – судді   Сагайдак І.М.

                   при секретарі Загоруйко О.В.

            з участю: позивачки та представника відповідачів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської центральної районної лікарні, головного лікаря Старокостянтинівської центральної районної лікарні Горда Івана Захаровича  про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення,

в с т а н о в и в:

    В лютому 2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Старокостянтинівської центральної районної лікарні і просила визнати незаконною відмову головного лікаря Старокостянтинівської центральної районної лікарні Горда І.З. у виплаті їй матеріальної допомоги на оздоровлення за 2009 рік та стягнути з Старокостянтинівської центральної районної лікарні 790 грн. зазначеної допомоги.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що з 02.08.1984 року по 31.08.2009 року працювала на посаді медичної сестри поліклініки Старокостянтинівської центральної районної лікарні та звільнена з роботи за власним бажанням в зв»язку з виходом на пенсію. В період її роботи, при наданні чергової відпустки та при звільненні матеріальна допомога на оздоровлення їй не виплачувалась, хоча усім іншим працівникам таку допомогу виплатили в розмірі 790 грн. На  звернення із заявою до головного лікаря про виплату допомоги за 2009 рік  вона отримала відмову. Вважає, що оскільки вона перебувала у трудових відносинах з лікарнею, працювала у ній до 01 вересня 2009 року, тому має право на матеріальну допомогу на оздоровлення, яка виплачувалась за 2009 рік на рівні з іншими працівниками.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 17 березня 2010 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено головного лікаря Старокостянтинівської центральної районної лікарні Горда І.З.

    В судовому засіданні  позивачка заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що головний бухгалтер лікарні та його заступник обіцяли їй в усній формі виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення, як тільки будуть кошти.

    Представник відповідачів  проти позову заперечила та пояснила, що матеріальна допомога на оздоровлення не є обов»язковою виплатою та може бути надана лише тим працівникам, які перебувають у трудових відносинах з лікарнею.

     Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02 серпня 1984 року працювала на посаді медичної сестри поліклініки Старокостянтинівської центральної районної лікарні. 31 серпня 2009 року на підставі ст. 38 КЗпП України була звільнена із займаної посади за власним бажанням. При звільненні матеріальна допомога на оздоровлення їй не виплачувалась.     29.01.2010 року ОСОБА_1 звернулась до головного лікаря Старокостянтинівської центральної районної лікарні Горда І.З. з заявою, в якій просила провести їй виплату допомоги на оздоровлення за 2009 рік. Однак, останній їй відмовив, посилаючись на те, що трудові відносини із ОСОБА_1 перервані.

      Зазначені обставини підтверджуються витягом з трудової книжки ОСОБА_1, її заявою  від 29.01.2010 року про виплату допомоги і відповідачем не оспорюються.

    Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

    Згідно п.1.7 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров»я  та установ соціального захисту населення, затверджених наказом МОЗ України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду заробітної плати. Пунктом 5.11 цих Умов передбачено, що керівники мають право надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік.

    Розділом 5 додатку № 1 до Колективного договору між адміністрацією центральної районної лікарні та профспілковим комітетом трудового колективу зі змінами та доповненнями на 2009 рік, схваленими загальними зборами від 05.02.2009 року передбачено, що керівники мають право надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі  на оздоровлення (наказ МОЗ №308\519 від 05.10.2005 року). Матеріальну допомогу може бути надано всім працівникам, які перебувають у трудових відносинах з бюджетною установою, але вона не є обов»язковою виплатою. Якщо коштів не вистачає на виплату матеріальної допомоги в розмірі посадового окладу, то таку допомогу може бути виплачено в розмірі меншому ніж посадовий оклад.

    Встановлено, що 15 грудня 2009 року головним лікарем Старокостянтинівської ЦРЛ було видано наказ №256 про виплату матеріальної допомоги. Цим наказом визначено виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення працівникам Старокостянтинівської ЦРЛ та підпорядкованих закладів охорони здоров»я в розмірі 150 грн.

    Як пояснила в судовому засіданні представник відповідачів, можливість виплати матеріальної допомоги працівникам виникла в зв»язку з прийняттям в грудні 2009 року сесією Старокостянтинівської районної ради рішення про внесення змін до районного бюджету на 2009 рік.

    Отже, виходячи з вищезазначених нормативних положень, умов колективного договору, суд приходить до висновку, що підстави для виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення відсутні, оскільки на момент прийняття наказу про виплату такої допомоги вона не перебувала у трудових відносинах із Старокостянтинівською ЦРЛ.

    За таких обставин, головний лікар Старокостянтинівської ЦРЛ підставно відмовив ОСОБА_1 у виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення, а тому у задоволенні її позову слід відмовити в повному обсязі.

    Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 21 Закону України «Про оплату праці», Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров»я  та установ соціального захисту населення, затвердженими наказом МОЗ України від 05 жовтня 2005 року № 308/519, суд

                        в и р і ш и в:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до Старокостянтинівської центральної районної лікарні, головного лікаря Старокостянтинівської центральної районної лікарні Горда І.З. про визнання незаконною відмову головного лікаря Старокостянтинівської центральної районної лікарні у виплаті  матеріальної допомоги на оздоровлення та стягнення матеріальної  допомоги відмовити.

    На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, або в порядку визначеному ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:   /підпис/

Копія вірна: суддя                                І.М. Сагайдак