Справа № 2-852\10
КОПІЯ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2010 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої – судді Сагайдак І.М.
при секретарі Загоруйко О.В.
з участю: представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «ОСОБА_2» с. Вербівочка Старокостянтинівського району про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
В березні 2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до фермерського господарства «ОСОБА_2» с. Вербівочка Старокостянтинівського району і просила стягнути з останнього 2249 грн. 99 коп. завданих збитків та 1700 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування заявленого позову вказувала, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка, розташована в с. Вербівочка Старокостянтинівського району на полі №2. 14.04.2008 року належну їй земельну ділянку було виділено в натурі та встановлено чотири межових знака довгострокового зберігання. 12.08.2008 року управлінням з контролю за використанням та охороною земель Хмельницької області встановлено, що фермерським господарством «ОСОБА_2» знищено два межових знаки, за що голову СФГ «ОСОБА_2» Шмерецького В.С. було притягнуто до адміністративної відповідальності та зобов»язано його відновити межові знаки.
Оскільки межові знаки не відновлено, то у 2009 році вона зазнала збитків через неможливість використання свого земельного паю, які оцінює у 2249 грн. 99 коп.
Крім того, вона витрачає багато зусиль на відновлення свого порушеного права, звертається у різні державні установи, втратила спокій та рівновагу, а тому просить також стягнути з відповідача 1700 грн. моральної шкоди.
В ході судового розгляду справи позивачка уточнила заявлені позовні вимоги і вказала, що неправомірні дії відповідача призвели до того, що вона не змогла у 2009 році здати в оренду свій земельний пай, за що могла б отримати 1261 грн. 73 коп., а тому саме цю суму просила стягнути на відшкодування матеріального збитку.
В судовому засіданні представники позивачки підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що до відповідних державних органів із завою про відновлення межових знаків має право звертатись лише власник земельної ділянки. Через що СФГ «ОСОБА_2» самостійно відновило межові знаки шляхом забиття двох коликів у ймовірні місця, де вони були розташовані раніше. А тому вважає, що межові знаки відновлені, а тому причин не використовувати свою земельну ділянку у позивачки не має, як не має підстав для відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,49 га, що знаходиться у с. Вербівочка Старокостянтинівського району на полі №2. 14 квітня 2008 року зазначену земельну ділянку було виділено ОСОБА_1 у натурі, при чому межі земельної ділянки були закріплені чотирма межовими знаками довгострокового зберігання, які передані їй під охорону.
Зазначені обставини підтверджуються Державний актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ХМ № 049284 від 29 березня 2004 року, актом про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі на місцевості ОСОБА_1 від 14.04.2008 року та сторонами не оспорюються.
12 серпня 2008 року голову СФГ «ОСОБА_2» с. Вербівочка Старокостянтинівського району було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 56 КУпАП та накладено штраф в розмірі 85 грн. за знищення двох межових знаків, які були встановлені ПП «Земпроект» на земельній ділянці ОСОБА_1 В той же день державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області було винесено припис щодо усунення СФГ «ОСОБА_2» в 30-денний строк зазначеного порушення, а саме: відновити два межових знаки. 25 вересня 2008 року Шмерецького В.С. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП та накладено штраф в розмірі 170 грн. за невиконання припису від 12.08.2008 року, а також винесено новий припис від 25.09.2008 року – відновити межові знаки.
Зазначені обставини встановлені постановою про притягнення до адміністративної відповідальності від 12.08.2008 року, приписом від 12.08.2008 року, постановою про притягнення до адміністративної відповідальності від 25.09.2008 року та приписом від 25.09.2008 року. Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача вищезазначені постанови відповідачем не оскаржувались і є чинними.
Таким чином суд вважає встановленим факт знищення відповідачем двох межових знаків, розташованих на земельній ділянці ОСОБА_1
В судовому засіданні представники позивачки вказали, що на сьогоднішній день відповідачем в установленому законом порядку не відновлено знищені межові знаки, та пояснили, що земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться в середині поля, зі всіх боків розташовані земельні ділянки інших громадян, які знаходяться в оренді у відповідача. При цьому відповідач сам, на власний розсуд, визначив розмір земельної ділянки ОСОБА_1 й використовує навколо її земельної ділянки усі сусідні земельні ділянки.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача вказав, що СФГ «ОСОБА_2» відновило межові знаки шляхом самостійного їх встановлення на ймовірних місцях їхнього розташування.
Стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» визначає знищення межових знаків, як дії, які призвели до втрати в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, внаслідок чого виникає потреба у проведенні додаткових геодезичних робіт з їх відновлення. Межовий знак – це спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до ч.2 ст. 106 ЗК України види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації (ч.1 ст. 107 ЗК України).
Згідно чинного земельного законодавства відновлення меж земельних ділянок здійснюється органами, що розглядають земельні спори (правова сторона) і землевпорядними організаціями (фактична сторона).
Таким чином суд вважає, що самостійне встановлення відповідачем «межових знаків» не свідчить про їх відновлення, оскільки такі дії суперечать вищезазначеним нормативним положенням.
Відповідно до п.е) ч.1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за знищення межових знаків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків (п.г) ч.3 ст. 152 ЗК).
Згідно п.д) ч.1 ст.156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового використання земельної ділянки.
Оскільки протиправні дії відповідача по знищенню межових знаків та їх не відновленню у встановленому законом порядку призвели до того, що у 2009 році ОСОБА_1 не могла розпорядитись належною їй земельною ділянкою, зокрема передати її у оренду, через що не змогла отримати орендну плату, тому суд стягує на її користь 1261 грн. 73 коп. неодержаних доходів, розрахунок яких проведено позивачкою у відповідності до Указу Президента України від 2 лютого 2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» зі змінами внесеними Указом Президента України № 725 від 19.08.2008 року.
З врахуванням положень п.е) ч.1 ст. 211 ЗК України, а також на підставі ст. 1167 ЦК України, суд вважає що протиправними діями відповідача ОСОБА_1 заподіяна й моральна шкода, яка полягає у докладенні додаткових зусиль для захисту свого порушеного права, зокрема у необхідності численних звернень до різних органів державної влади. Крім того, спори з відповідачем призвели до погіршення її стану здоров»я, нервових переживань та стресів, що підтверджується оглянутою в судовому засіданні медичною книжкою відповідачки. А тому суд вважає, що на її користь слід стягнути також 500 грн. моральної шкоди.
Судові витрати розподіляються в порядку визначеному ч.1 ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 106 ч.2, 107 ч.1, 211 ч.1 п.е) ЗК України, ст. 1167 ЦК України, суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Стягнути з фермерського господарства «ОСОБА_2» с. Вербівочка Старокостянтинівського району на користь ОСОБА_1 1261 грн. 73 коп. матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди.
Стягнути з фермерського господарства «ОСОБА_2» с. Вербівочка Старокостянтинівського району на користь ОСОБА_1 59,50 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: /підпис/
Копія відповідає оригіналу: суддя І.М. Сагайдак