УХВАЛА
ІМЕНЕM УКРАЇНИ
10 липня 2007 року колегія суддів судової палат у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Панасеикова В.О., Парапана В.Ф., Громіка Р.Д.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фозі - Січ», третя особа ОСОБА_2, про визнання незаконним наказу про звільнення, про зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2005 року,
встановила:
У березні 2003р. ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ТОВ «Фозі - Січ» та уточнивши свої вимоги просив суд визнати незаконним наказ про його звільнення з роботи, змінити формулювання причини звільнення, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати матеріальну й моральну шкоду.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2005 року позов задоволено. Визнано незаконним наказ ТОВ «Фозі - Січ» 06.02.01 - К від 06.02.03р. про звільнення ОСОБА_1. за ст. 40 п.4 КЗпП України. Змінено формулювання причини звільнення на ст. 36 п.1 КЗпП України з 10.01.2003р. Стягнуто з ТОВ «Фозі - Січ» на користь ОСОБА_1. середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2860 грн., на відшкодування моральної шкоди стягнуто 5000 грн., а на юридичну допомогу - 500 грн. В решті частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2005 року рішення місцевого суду змінено в частині розміру стягнутих сум, - зменшений розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу до 333 грн. 50 коп., а на відшкодування моральної шкоди до 1000 грн.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення місцевого суду.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду ухвали апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.
Змінюючи рішення місцевого суду в частині стягнення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу та на відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1. вчинив вимушений прогул в період з 10 січня 2003р. по 14 лютого 2003 року, тобто 25 робочих днів (25 * 21,34 грн. = 333,5 грн.), а при визначенні грошового
Справа № 33ц-698/07
Головуючий у першій інстанції Ліхосенко М.А. Категорія ЦП:2
Доповідач Парапан В.Ф.
2
розміру моральної шкоди суд першої інстанції не врахував принципи розумності, справедливое!і та збалансованості між інтересами позивача та відповідача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального нрава.
Згідно сі. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 342 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування ухвали суду.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 332, 342 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити. Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.