УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

16 липня 2007 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Сегеди С.М., Виноградової Л.Є., Гайворонського С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судді, третя особа суддя ОСОБА_2., за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 червня 2005 року,

встановила:

22 червня 2005 року ОСОБА_1. звернулась із зазначеним позовом до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, посилаючись на те, що незаконні дії судді цього суду ОСОБА_2. принижують її честь і гідність під час касаційного оскарження ухвал по цивільній справі.

В позові зазначала, що 04.04.2005 року вона направила касаційну скаргу, разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, на ухвалу від 29.06.2004 року Бердянського міськрайонного суду Запорізької області та апеляційного суду Запорізької області від 16.12.2004 року, у цивільній справі за скаргою ОСОБА_3   на бездіяльність прокурора Запорізької області.

Листом від 08.04.2005 року, підписаним суддею ОСОБА_2. та листом від 25.04.2005 року, підписаним головою Бердянського міськрайонного суду їй відповіли, що вона вже направляла касаційну скаргу 19.01.2004 року. Вказує, що зазначеними діями судді порушено її право на касаційне оскарження судового рішення через те, що заява про поновлення строку не розглянута, і вона фактично позбавлена можливості на касаційне оскарження вищезазначених ухвал. Вважає, що суддя ОСОБА_2. навмисно не допускає справу до перегляду в касаційній інстанції, що спричиняє позивачеві моральні страждання.

Посилаючись на вказані обставини, просила суд зобов'язати Бердянський міськрайонний суд направити її касаційну скаргу до Верховного Суду України для розгляду, стягнути з Бердянського міськрайонного суду 1700 грн. за спричинену моральну шкоду.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 червня 2005 року у прийнятті позову було відмовлено.

В обґрунтування своєї касаційної скарги позивач ОСОБА_1. посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно встановлені обставини справи та порушені норми матеріального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування вказаної ухвали, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Головуючий у першій інстанції: Стрілець Л.Г.                                 Справа № 33ц-809\2007 р.

Доповідач: Сегеда С.М.                                                                          Категорія ЦП: 39

2.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судового рішення апеляційної інстанції відсутні, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачкою у позові викладена вимога щодо зобов'язання судді направити її касаційну скаргу по конкретній цивільній справі до Верховного Суду України.

Відповідно до ст.ст. 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону і вплив на них у будь - який спосіб забороняється. Отже така вимога не може бути розглянута, оскільки це є впливом на здійснення правосуддя і суперечить принципам права та вимогам діючого законодавства.

Порядок прийняття та направлення касаційних скарг на розгляд до Верховного Суду України чітко регламентований чинним ЦПК України і ЦПК України, в редакції 1963 року.

В п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснено, що матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою відповідно до ст. 62 Конституції України лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного.

Однак і за таких обставин за зазначену шкоду перед особою відповідає не безпосередньо суд або суддя, а держава. Тому суд як орган, що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою стороною, котра бере участь у цивільній справі, за винятком, коли суд виступає як будь-яка установа, а не орган, що здійснює правосуддя.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або \та\ вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, підстави, передбачені ст. 338 ЦПК України для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 червня 2005 року залишити без мін.