УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2007 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого : Косогор Г.О.
суддів : Ткачук О.
Ісаєвої Н.В.
при секретарі: Забалуєвій Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, зацікавлена особа - орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про відібрання дитини та встановлення місця проживання дитини,
встановила:
У січні 2007 року ОСОБА_2. звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1. про позбавлення батьківських прав у відношенні малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконує свої батьківські обов'язки, не здійснює допомоги на його утримання.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.
Відповідач позов не Визнав та заявив зустрічний позов про відібрання та встановлення місця проживання дитини разом з ним. Позивачка зустрічний позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2007 року позов ОСОБА_2до ОСОБА_1, зацікавлена особа - орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав - задоволено. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 у відношенні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відмовлено у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2про відібрання дитини та встановлення місця проживання дитини.
Справа № 22 ц- 3257/2007 Категорія - 38
Головуючий у 1-й інстанції - Джабурія О.В. Доповідач - Косогор Г.О.
2
На вказане рішення суду ОСОБА_1. принесена апеляційна скарга, в якій він просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. та задовольнити його зустрічні позовні вимоги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1., представника зацікавленої особи - органа опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, що з"явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов ОСОБА_2. та відмовляючи у позові ОСОБА_1., районний суд виходив з того, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що подружжя ОСОБА_1 одружилися у 1999 році, та спочатку мешкали у квартирі, що належала ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_3. Матір"ю ОСОБА_3 є ОСОБА_2., батьком ОСОБА_1., що підтверджується свідоцтвом про народження від 15.08.2000 року, актовий запис № 416, зроблений відділом РАГС Іллічівської райадміністрації виконкому Одеської міськради. Відповідно до рішення Суворовського райсуду м.Одеси від 23.09.2004 року шлюб між ними розірваний, ОСОБА_3. Залишено проживати разом з матір"ю ОСОБА_2. Сторони отримали свідоцтво про розірвання шлюбу. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що на момент розірвання шлюбу сторони не мешкали спільно з 2001 року. Судом також встановлено, що малолітній ОСОБА_3. з 2001 року до 2005 року проживав разом із позивачкою ОСОБА_2. за адресою АДРЕСА_1 та перебував під її піклуванням, що підтверджується довідкою про склад родини. На протязі цього часу відповідач ОСОБА_1. фактично не цікавився судьбою свого сина, однак з початку 2002 року до середини 2004 року він добровольно виплачував аліменти на його утримання. На прикінці літа 2005 року ОСОБА_2. виїхала до США з метою укладення шлюбу з громадянином США та повернулася до України у вересні 2006 року. На протязі зазначено часу малолітній ОСОБА_3. знаходився на вихованні діда та бабусі - ОСОБА_4. та ОСОБА_5. Тим часом позивачка оформлювала документи в США на в"їзд у країну, укладала шлюб та надсилала ОСОБА_4. та ОСОБА_5. гроші для свого сина, які не були використані на нього. Після повернення матері ОСОБА_2. в Україну хлопчик знов почав проживати разом із матер"ю у її житлі за адресою : АДРЕСА_1
Судом встановлено, що на протязі з 2001 року по теперішній час батько хлопчика ОСОБА_1. не приділяв йому належної уваги, не піклувався про фізичний і духовний розвиток свого сина, мешкав окремо від нього. Судом була досліджена заява на отримання проїзного документа дитини для виїзду за кордон від 08.04.2005 року, засвідчена нотаріусом, відповідно до якої він не заперечував проти виїзду сина за кордон.
Згідно висновку ради опіки та піклування про розгляд питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1. У відношенні малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 11.12.2006 року за № К -3245/0302, вважається доцільним задовольнити заяву ОСОБА_2., оскільки вона є обгрунтованою. Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
3
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1. не піклується про фізичний і духовний розвиток свого сина, про його навчання, про підготовку самостійного життя і повинен бути позбавлений батьківських прав у відношенні малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Розглядаючи зустрічний позов суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що він не заснований на законі, не доказаний та необгрунтований під час судового засідання. Вимоги заявлені в ньому не є вимогами на користь дитини, яка не бажає жити окремо від матері та разом із ОСОБА_1. Крім того, питання щодо місця мешкання хлопчика вже вирішено в судовому порядку згідно з рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 23.09.2004 року.
Аргументи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1. не спростовують висновків суду першої інстанції та не вказують на їх невідповідність.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 304, п.1 ст.307,308, 313, п.1 ст.314,315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.