Справа № 11-453/07                         Головуючий у 1 інстанції  Квятковський М.С.

ст.296 ч. 4 КК України                       Доповідач в апеляційній інстанції Матат О.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                                       7 серпня 2007 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді   Матата О.В.

суддів Олексюка Я.М., Матвієнко Н.В.

з участю прокурора Гарбуза В.В., засудженого ОСОБА_1,

його законного представника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4 розглянувши в судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 1 червня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеним вироком: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець  і  житель  м.   Луцька,  раніше  не  судимий,  -засуджений  за ч. 4 ст. 296 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі і на підставі ст.ст. 75, 76 КК України постановлено звільнити його від призначеного покарання, якщо протягом 2 (двох) років випробування він не вчинить нового злочину, буде повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та з'являтися періодично в ці органи для реєстрації. Запобіжний захід щодо нього залишено - підписку про невиїзд. З нього в прибуток держави стягнуто 267 грн. 85 коп. судових витрат та в користь ОСОБА_3 368 грн. 09 коп. матеріальної шкоди, З тисячі грн. моральної шкоди і 1.150 грн. за надання юридичної допомоги. Вироком вирішено долю речових доказів.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 21 січня 2007 року в м. Луцьку на вул. Ківерцівській, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю він безпричинно наніс ОСОБА_3 удар по голові металевим воротком, який заздалегідь приготував для нанесення тілесних ушкоджень і своїми діями спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді забійної рани правої лобно-тім'яної ділянки та струсу головного мозку.

В апеляції ставиться питання про зміну вироку, перекваліфікацію дій засудженого на ч. 2 ст. 125 КК України, призначення йому більш м'якого покарання і звільнення від його відбування на підставі амністії.

Також висловлюється прохання про зменшення суми відшкодування моральної шкоди.

Апелянти вважають, що металевий вороток ОСОБА_1 захопив з собою випадково і переслідував мету допомогти своїм родичам.

Вислухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, засудженого ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, потерпілого ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4 та прокурора Гарбуза В.В., які заперечували проти апеляції, вважаючи вирок законним і обгрунтованим, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляції без задоволення і оскарженого вироку - без зміни.

Доводи апеляції щодо відсутності в ОСОБА_1 умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та щодо випадковості взяття ним металевого воротка (труби), що цей предмет ним не був заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, - спростовуються наведеними у вироку доказами і відповідними висновками. Спростовуються також і доводи про відсутність в ОСОБА_1 умислу на скоєння хуліганства.

Показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується, що потерпілий ОСОБА_3 ніякої загрози для них не створював, проходив повз них і намагався втекти коли ОСОБА_4 рукою схопив потерпілого за одяг. Ніякої бійки не було. Підійшов ОСОБА_1 і відразу вдарив ОСОБА_3 по голові. Після цього потерпілий втікав, декілька разів падаючи, а ОСОБА_4та ОСОБА_1 намагалися його наздогнати.

Про такі саме обставини розповідав і потерпілий.

Отже, суд правильно дійшов висновку про безпричинність приставання до потерпілого та про нанесення йому удару металевим воротком по голові саме з хуліганських спонукань.

Дослідженими у судовому засіданні показаннями ОСОБА_1, які він давав під час досудового слідства (а.с. 108) підтверджується те, що ОСОБА_1 металевий вороток взяв з собою з приміщення шиномонтажу не випадково, а для використання в злочинній події, що сталася.

Потерпілий, названі свідки та засуджений підтвердили, що місце події , знаходилося на протилежному боці дороги, від приміщення, де ОСОБА_1 взяв вороток.

З протоколу огляду цього воротка (а.с. 26-27) вбачається, що він є металевою трубою довжиною 25 см., діаметром 27 мм.

Отже, суд правильно дійшов висновку, що ОСОБА_1 скоїв хуліганство із застосуванням заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень предмета.

Сам по собі той факт, що удар металевим предметом був нанесений в ділянку голови свідчить про умисел ОСОБА_1 спричинити тілесні ушкодження потерпілому, а безпричинність таких дій - про хуліганський мотив.

Виходячи з цього колегія суддів вважає, що неправомірні умисні дії ОСОБА_1 місцевим судом правильно кваліфіковані як злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України і законних підстав для перекваліфікації його дій на ч. 2 ст. 125 КК України немає.

Спростувавши доводи апеляції щодо винуватості ОСОБА_1 у тому злочині, який апелянт вважає за необхідне застосувати замість того, у якому його визнано винуватим і з врахуванням того, що сума відшкодування на користь потерпілого моральної шкоди не виходить за межі розумності і справедливості відповідно до тих дій, які вчинені щодо нього, і відповідно до перенесених у зв'язку з ними цим потерпілим не очікуваних ним страждань, - колегія суддів вважає подану на вирок місцевого суду апеляцію безпідставною і такою, що до задоволення не підлягає.

У зв'язку з тим, що дії ОСОБА_1 не підлягають перекваліфікації, щодо нього неможливо застосувати Закон «Про амністію», як про це йдеться в апеляції.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 1 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 без зміни.