УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«18» липня 2007 р. м. Чернівці
Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого: Заводян К.І.
суддів: Перепелюк Л.М., Височанської Н.К.
секретаря: Орлецької Я.І.
за участю: прокурора Балицької Р.С., ОСОБА_1., його представника
ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Садгірського району м.Чернівці в інтересах Управління ДАІ УМВС України в Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за зберігання транспортного засобу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 квітня 2007 року, -
Встановила:
В січні 2007 року прокурор Садгірського району м.Чернівці в інтересах " Управління ДАІ УМВС України в Чернівецькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1про стягнення коштів за зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області з 31.07.2004 року по 03.10.2006 року в сумі 7817,10 грн..
Посилався на те, що постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22 вересня 2006 року скасовано арешт та повернуто ОСОБА_1 автомобіль марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1. При поверненні автомобіля відповідачу, останній відмовився від сплати за послуги в сумі 7817,10 грн., які були надані ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області по зберіганню транспортного засобу на спеціальному майданчику з 31 липня 2004 року по 03 жовтня 2006 року.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 квітня 2007 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь Управління ДАІ УМВС України в Чернівецькій області 7407,10 грн.
Справа №22ц-492/2007 р. Головуючий у І інстанції
Категорія: 19 Мізюк В.М.
Суддя - доповідач Височанська Н.К.
2
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення
суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зокрема, вказував, що суд не взяв до уваги ту обставину, що автомобіль марки ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1, не належить йому на праві власності, а керував він ним згідно доручення, а тому слідчий повинен був передати його для зберігання не на спецмайданчик, а власнику даного автомобіля, або його родичам, які зверталися з проханням передати їм для зберігання цей автомобіль. Крім того, зазначав, що даний автомобіль не був визнаний знаряддям злочину. Вважає, що прокуратура не представила жодних доказів з приводу законності зберігання даного автомобіля на спеціальному майданчику.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в ~ суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з того, що постановою слідчого СВ УМВС України в Чернівецькій області від 31 липня 2004 року легковий автомобіль марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 було визнано знаряддям вчинення злочину, приєднано до справи в якості речового доказу та накладено на нього арешт. Відповідно до цієї постанови вказаний автомобіль було залишено на збереження на штраф-майданчику ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області.
Зазначена постанова слідчого для працівників ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області була підставою для знаходження автомобіля на штраф-майданчику.
Постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22 вересня 2006 року автомобіль ВАЗ - 2108 повернуто ОСОБА_1.
З огляду на наведене, автомобіль ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1 знаходився на штраф-майданчику ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області з 31.07.2004 року (з дня винесення постанови слідчим) по 22 вересня 2006 року (день винесення постанови судом) на законних підставах.
Доводи апелянта про те, що автомобіль не був визнаний знаряддям злочину, а тому зберігався на штраф-майданчику незаконно, є безпідставними, оскільки в період з 31.07.2004 року по 22 вересня 2006 року постанова слідчого про накладення арешту на автомобіль і передачу його на зберігання на штраф-майданчик була чинною, ніким не оскаржувалася і не скасовувалася, а тому працівники ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області зберігали вказаний автомобіль правомірно.
Відповідно до п.35 Переліку платних послуг, що надаються підрозділами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 року №556, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і
3
стоянках Державтоінспекції відноситься до платних послуг.
Доводи апелянта про те, що автомобіль не належить йому на праві власності, а тому слідчий не повинен був накладати на нього арешт, є необгрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. керував автомобілем ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1 на підставі довіреності від 11 лютого 2004 року, тобто на праві оперативного управління.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув завдані збитки з відповідача.
Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст..ст..303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19.04.2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.