Справа № 22ц-4203/2007                        Головуючий у 1 інстанції Макганчук В.І.

Категорія - 36                                          Доповідач Ігнатова Л.Є.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Краснощокової Н.С., суддів Ігнатової Л.Є., Кіянової СВ., при секретарі Клечановської М.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною  скаргою ОСОБА_1 на рішення Жданівського міського суду Донецької області від 2 квітня 2007 року по справі   за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері.

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Жданівського міського суду Донецької області від 2 квітня 2007 року, яким їй в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд. При цьому посилається те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального прави, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. А саме: суд безпідставно прийшов до висновку, що вона перебуває у шлюбі, а тому чоловік має її утримувати. Цей висновок є безпідставним, оскільки вона не має чоловіка. Суд, відмовляючи в задоволенні позову не врахував, що хоча відповідачка і має неповнолітніх дітей, але вони знаходяться не тільки на її утриманні, а й на утриманні її чоловіка, який проживає зі своєю сім"єю, працює, що підтверджується довідкою, яка знаходиться в матеріалах справи. А тому вважає, що відповідачка взмозі сплачувати аліменти на її утримання.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволеню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 309 ЦПк України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що 15 березня 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідачки і зазначала, що вона знаходится на пенсії, є інвалідом 2-ї групи, отримує пенсію у сумі 466,26 грн., хворіє на цукровий діабет та має інші хвороби тому більша частка пенсії йде на ліки. Інших джерел доходів вона не має. її матеріальне становище погане. Від першого шлюбу вона має доньку - відповідачку ОСОБА_2, яка з нею не спілкується та ухиляється від надання їй матеріальної допомоги. Донька працює, має достатню заробітну плату, а тому вважає, що вона може сплачувати на її користь аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів її заробітку. В такому розмірі позивачка і просила стягнути аліменти з відповідачки на її користь.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі, а тому чоловік має її утримувати. Крім того, на її користь вже стягуються аліменти з ОСОБА_3 в розмірі 1/10 частини її доходу. За цих обставин позов ОСОБА_1 до відповідачки є необгрунтованим і задоволенню не підлягає.

Між тим приходячи до такого висновку, суд першої інстанції разом з цим не мав ніяких доказів, які б підтверджували, що позивачка дійсно знаходиться у зареєстрованому шлюбі, та що на користь позивачки вже стягуються аліменти з іншої доньки - ОСОБА_3, оскількитакі такі докази в матеріалах справи відсутні. З цих обставин з таким висновком суду не можна погодитися, оскільки він не відповідає обставинам справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов"язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Тобто, із змісту зазначеного закону вбачається, що право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, що є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом 1,2 чи 3 групи. Потреба в матеріальній допомозі має визначатися залежно від наявності чи відсутності прожиткового мінімуму.

Статею 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік", встановлений на 2007 рік для непрацездатних осіб з 1 січня 2007 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць 380 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка є непрацездатною. Відповідно до висновку МСЕК від 22.02.2007 року, її визнано інвалідом 2-ї групи (а.с.7). Розмір встановленої пенсії позивачки складає на січень 2007 року - 466,26 грн.(а.с.3).

Хоча позивачка і є непрацездатною особою, але розмір отриманої нею пенсії перевищує встановлений прожитковий мінімум. Тому з урахуванням

наведеного та вимог закону   позивачка не набула право на утримання від доньки, а тому їй в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 309, 313-315.316 ЦПК України, апеляційний суд,-

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жданівського міського суду Донецької області від 2 квітня 2007 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів з дочки на утримання матері -відмовити.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців безпосередньо до Верховно Суду України.