Справа №22-ц-2644/2007р. Головуючий 1 інст. Мар'єнко Л.М.
Категорія: право на житло. Доповідач: Хребтов В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2007 р. м. Харків
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Шаповал Н.М.,
суддів колегії - Маміної О.В., Хребтова В.П.,
при секретарі - Каменковій С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 22 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської ТЕС, третя особа - ОСОБА_3, про вселення та зміну договору найму житлового приміщення та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, законного представника малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_1, треті особи: відкрите акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської ТЕС, ОСОБА_3, опікунська рада при виконавчому комітеті Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, відділ громадянства еміграції та реєстрації фізичних осіб Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області, про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, зобов'язання зняти з реєстрації, -
ВСТАНОВИЛА:
06 жовтня 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства в особі відокремленого підрозділу Зміївської ТЕС про вселення та зміну договору найму житлового приміщення.
На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що до 14 травня 1996 року вона знаходилася у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3 1989 року народження. Сім'я знаходилась на квартирному обліку за місцем роботи на Зміївський ТЕС. В кінці 1999 року їм була надана двокімнатна квартира АДРЕСА_1, яку вони домовились розміняти на дві однокімнатні квартири, тому що на той час шлюб між ними був розірваний, а однокімнатних квартир при розподілі будинку не було. В спірній квартирі вони були зареєстровані, але не проживали, тому що ОСОБА_2 робив ремонт. У 2002 році ОСОБА_2 поселився у спірній квартирі, а їй з донькою обіцяв купити однокімнатну квартиру, тому що він проживав у квартирі з іншою жінкою. Однак відповідач не виконав свої обіцянки і не дає можливості проживати у квартирі, в який змінив замок. У зв'язку з цим просила вселити її в спірну
2
квартиру та зобов'язати ВАТ "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської ТЕС змінити договір найму житлового приміщення і укласти окремий договір найму на половину квартири з нею.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 особисто та до неї, як до законного представника малолітнього ОСОБА_4 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням із зобов'язанням зняти їх з реєстрації. При цьому ОСОБА_2 посилався на те, що 29 грудня 1999 року він отримав ордер на спірну квартиру АДРЕСА_1, в який були вписані ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_3, як члени родини наймача. У лютому - березні 2000 року він разом з дочкою вселився у квартиру, а ОСОБА_1 відмовилась всилятися. Право на проживання ОСОБА_1 отримала у грудні 1999 року, однак посилитися в квартиру побажала лише у кінці 2005 року. Більше трьох років ОСОБА_1 мала безперешкодний доступ до квартири, але у квартиру не вселялася і понад шість років в спірній квартирі не проживала. У 2006 році ОСОБА_1 зареєструвала у спірній квартирі свого малолітнього сина від іншого шлюбу ОСОБА_4, 2006 року народження, який також в квартирі не проживав.
Сторони взаємних позивних вимог не визнали.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 22 березня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено і суд ухвалив визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, а також її сина ОСОБА_4. Суд зобов'язав ВГІРФО Зміївського РВ ГУМВС України в Харківський області зняти їх з реєстрації за вказаною адресою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішенні про задоволення її вимог в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.
Рішення вважає незаконним і не обґрунтованим, оскільки судом не враховано, що раніше по справі ухвалювалося рішення та висновки цього рішення не спростовані. Не враховано, що після розірвання шлюбу вони підтримували дружні стосунки, однак на квартирному обліку знаходилися окремо. ОСОБА_1 після отримання квартири обіцяв обміняти її на дві однокімнатні, але цього не зробив. Вона дійсно відразу не вселилася в квартиру, оскільки вона не придатна була для проживання і відповідач обіцяв їй розміняти квартиру. Суд не викликав її доньку ОСОБА_3 і безпосередньо не дослідив її позицію. Висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення суду.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 знаходились в зареєстрованому шлюбі до 14 травня 1996 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
На всіх трьох 29 грудня 1999 року виконком Комсомольської районної ради було видано ордер на ізольовану двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.
В спірній квартирі зареєстровані сторони, та малолітній син ОСОБА_1 - ОСОБА_4.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову про вселення в спірну квартиру та зміну договору найму житлового приміщення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 з дня отримання ордеру, тобто з 29 грудня 1999 року в спірній квартирі не проживала без поважних причин.
Судова колегія погоджується с такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи і наданим сторонами доказами.
Позивач ОСОБА_1 у зустрічному позові про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування спірною квартирою зазначав, що з моменту отримання ордеру ОСОБА_1 не поселялася в квартиру і не проживала в ній.
3
ОСОБА_1 проти цього не заперечувала і підтвердила що в квартирі не проживала, однак посилалась на те, що колишній чоловік ОСОБА_1 обіцяв розміняти квартиру, або придбати для неї однокімнатну квартиру.
Відповідно до вимог ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його родини за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.
ОСОБА_1 не надала судові ніяких доказів про те, що ОСОБА_1 перешкоджав ій у проживанні в квартирі або були інші поважні причини не проживання в квартирі.
Навпаки, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 1992 року постійно проживає у ізольованій однокімнатній квартирі АДРЕСА_2, а з 14 липня 2000 року ця квартира належить її на праві власності за договором дарування. Фактично проживає з іншою сім'єю і ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують виводи суду.
Керуючись ст.ст. 303,304,308,314,315,319 ЦПК України, судова колегія.
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 22 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного суду України.