Справа №22ц-427б/07 р.                                            Головуючий у 1 інстанції - Мітенко Г.А.

Категорія-26                                                                Доповідач-    Зінов'єва А.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 травня 2007 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді:                        Бугрим Л.М.

суддів:                                                       Рецебуринського Ю.Й.                                                       

Зінов'євої А.Г.

при секретарі:     Проляпі О.В.

за участю адвоката:                                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 лютого 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визначення ідеальних часток, визнання права власності в порядку спадкування і усунення ОСОБА_2 від права спадкування, а також по зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 лютого 2007 р. позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені частково: за позивачем було визнано право власності у порядку спадкування на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1; за відповідачем ОСОБА_5 - на 2/5 частини; за відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - по 1/5 частині В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду змінити: у задоволенні позову в частині визнання права власності у порядку спадкування за ОСОБА_5 відмовити; зустрічний позов про усунення його від права спадкування задовольнити; в іншій частині рішення суду залишити без зміни.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач ОСОБА_5 посилався на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги його доводи про застосування ОСОБА_3 заходів, перешкоджаючих їх матері ОСОБА_6 укласти заповіт на свою частину квартири. Вказані обставини, відповідно до вимог ч.2 ст. 1224 ЦК України, є підставами для усунення позивача від права на спадщину. Крім того, протягом всього часу розгляду справи, судом порушувалося процесуальне законодавство, неналежним чином досліджувалися надані докази, що привело до неправильної їх оцінки і ухвалення помилкового, незаконного рішення.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до судового засідання не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Позивач та його представник проти апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3, та відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2

При розгляді справи судом було встановлено, що відповідачі зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1. Вказана квартира належить на праві власності в рівних частках ОСОБА_2,ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_7 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 - померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Оскільки заповіт відсутній, то спадкоємцями першої черги за законом являються ОСОБА_3 та ОСОБА_2, діти померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Як вбачається зі свідоцтва про лраво власності та довідки БТІ м. Донецька, спірна квартира була приватизована відповідачами та на теперішній час померлими ОСОБА_7 і ОСОБА_6 21 липня 1993 р. без визначення часток.

Відповідно до вимог ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч.1 ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Виходячи з наведеного, спірна квартира належала вищевказаним особам в рівних частках, тобто по 1/5 частини кожному.

Після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_6. відкрилася спадщина на 2/5 частини квартири, спадкоємцями якої, відповідно до вимог ч.1 ст. 1261 та ч.1 ст. 1267 ЦК України, оскільки відсутній заповіт, в рівних частках є діти померлих - ОСОБА_3(позивач) та ОСОБА_2(відповідач).

Таким чином, суд при визначенні ідеальних часток відповідачів і часток, набутих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у порядку спадкування, обґрунтовано дійшов висновку про належність останньому 2/5 частин спірної квартири, а позивачу і іншим відповідачам по 1/5.

Суд також обґрунтовано відмовив ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у задоволені вимог щодо усунення від права на спадщину, оскільки ні одна із сторін не надала переконливих доказів у підтвердження обставин, викладених у ст. 1224 ЦК України. Більш того, як підтвердив у судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 їх мати ОСОБА_6 після смерті батька реально ніяких заходів для укладання заповіту на його користь не застосовувала, до нотаріальної контори не зверталася.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи ОСОБА_2 про порушення судом процесуального законодавства, оскільки вони безпідставні. Як вбачається з матеріалів справи, суд ретельно перевірив всі надані докази і дав їм відповідну оцінку. Щодо розгляду справи у відсутності відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2, то в матеріалах справи є відомості про належне їх повідомлення про день, час та місце слухання справи. Крім того, від них надійшли заяви про слухання справи в їх відсутності. Якщо вони мали намір задати питання свідкам, то вони не позбавленні були можливості прибути у судове засідання, заявити клопотання про повторний виклик свідків, тощо.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду і їх не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 лютого 2007 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.