ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2010 року Справа № 35/109-10(В35/5774-09)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Соловйової О.І.
за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 06.07.2010 р.:
від позивача та відповідача-1: представники у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;
від відповідача-2: Лазуренко К.О. (дов. № 4/11-469 від 16.12.09 р.);
від відповідача-3: Лазуренко К.О.(дов. № 14/3-13 від 24.12.09 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2010 р. у справі № 35/109-10 (В35/5774-09)
за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 м. Дніпропетровськ
до В-1: Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів м.Дніпропетровськ;
В-2: Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ;
В-3: Земельне управління Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ
про примусове укладання договору оренди земельної ділянки
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 14.04.2010 р. у справі № 35/109-10 (В35/5774-09), яке підписано 15.04.2010 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Широбокова Л.П.), частково задоволено позов фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 м. Дніпропетровськ до В-1: Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів м. Дніпропетровськ; В-2: Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ; В-3: Земельного управління Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ про визнання за позивачем право користування земельною ділянкою площею 0,3245 га, розташованою за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Енергетична,1, відповідно до меж, які значаться в додатку до договору оренди земельної ділянки від 22.04.2002 р., укладеного між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та ОСОБА_2:
- про визнання бездіяльність земельного управління Дніпропетровської міської ради незаконною.
Зобов’язати земельне управління виконати рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 347 від 14.02.2008 р. і представити негайно на сесію проект рішення міської ради “Про передачу гр. ОСОБА_2 земельної ділянки по вул. Енергетичній, 1-б в оренду по фактичному розміщенню автостоянки.
Зобов’язати сесію Дніпропетровської міської ради негайно на засіданні розглянути проект рішення “Про передачу гр. ОСОБА_2 земельної ділянки по вул. Енергетичній, 1-б в оренду по фактичному розміщенню автостоянки.
Зобов’язати виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради укласти договір оренди земельної ділянки, яка розташована в м. Дніпропетровську по вул. Енергетичній, 1-б з позивачем.
Суд першої інстанції своїм рішення від 14.04.2010р. по даній справі вирішив:
Виключити Земельне управління Дніпропетровської міської ради із учасників судового процесу як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Залучити Земельне управління Дніпропетровської міської ради до участі у справі в якості іншого відповідача (надалі відповідач-3).
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Земельного управління Дніпропетровської міської ради незаконною.
Зобов’язати Земельне управління Дніпропетровської міської ради виконати рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 347 від 14.02.2008р. і представити негайно до Дніпропетровської міської ради проект рішення міської ради “Про передачу гр. ОСОБА_2 земельної ділянки по вул. Енергетичній, 1-Б в оренду по фактичному розміщенню автостоянки”.
Зобов’язати Дніпропетровську міську раду м. Дніпропетровськ негайно на сесії розглянути питання щодо передачі гр. ОСОБА_2 (49029 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) земельної ділянки по вул. Енергетичній, 1-Б в м. Дніпропетровську в оренду по фактичному розміщенню автостоянки та проект рішення “Про передачу гр. ОСОБА_2 земельної ділянки по вул. Енергетичній, 1-Б в оренду по фактичному розміщенню автостоянки”.
Стягнути з Земельного управління Дніпропетровської міської ради м.Дніпропетровськ на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Дніпропетровськ витрати по сплаті державного мита в сумі 21,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.
Стягнути з Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Дніпропетровськ витрати по сплаті державного мита в сумі 21,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.
В решті позову відмовити.
17.05.2010 р. господарський суд Дніпропетровської обл., на виконання зазначеного рішення, видав накази про примусове виконання рішення суду по даній справі.
Дніпропетровська міська рада м. Дніпропетровська не погодилася з вказаним рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 14.04.10 р. по даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Скаржник вважає, що підставою для скасування рішення є порушення судом норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, але особа, яка подала скаргу, не вказала які саме норми матеріального права порушені судом, а лише послалася на приписи статей 13, ч.2 ст. 19, 41, 142-145 Конституції України та на пункт 4.1 Положення про земельне управління Дніпропетровської міської ради.
Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, не повідомив суд про поважні причини неявки, не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Неявка в судове засідання позивача не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 08.07.2010 р. до 11 год.10 хвилн.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що позивачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на праві власності належить автостоянка, що складається з літ.А-2 –будівля загальною площею 69,4 кв.м, літ. Б-1 –бокс загальною площею 28,3 кв.м, літ. В –вулканізація, літ. Г –гараж, № 1 –3 –спорудження, І –мостіння, що знаходяться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, 1. Вказане посвідчується договором купівлі-продажу від 25.01.2001р., реєстраційним посвідченням від 20.02.2001 р.
Між позивачкою та виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було укладено договір від 22.04.2002 р. оренди земельної ділянки, щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,3245 га на вул. Енергетична, 1 по фактичному розміщенню автостоянки. Дія вказаного договору скінчилася 20.12.2006 р.
В подальшому розпорядженням міського голови № 451-р від 25.05.2007 р. автостоянці була присвоєна адреса вул. Енергетична, 1-Б.
Позивачка звернулася до міської ради з проханням надати їй знову цю земельну ділянку в користування, про що Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було прийнято рішення від 14.02.2008 р. за № 347, в якому комітет погодився з проектом рішення міської ради “Про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки по вул. Енергетичній, 1-Б в оренду по фактичному розміщенню автостоянки та вирішив внести це питання на розгляд міської ради. Пунктом 2 цього рішення було доручено представити зазначений проект рішення на засіданнях постійних комісій та сесії міської ради начальнику земельного управління ради Зайцю Є.І.
До цього часу питання щодо надання позивачці цієї земельної ділянки в користування в установленому законом порядку не розглянуто, договір оренди не укладено, що не заперечується відповідачами.
Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
За правовою позицією Конституційного Суду України, яка викладена в його рішенні від 01.04.2010 р. № 10-рп/2010 (справа № 1-6/2010) у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів “а”, “б”, “в”, “г” ст.12 Земельного кодексу України, пункту 1 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні” (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення від 26.03.2002 р. № 6-рп/2002). Зокрема, згідно з цим законом до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин відповідно до закону (пункт 34 частини першої статті 26).
Конституційний Суд України вважає, що системний аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.
Отже, положення частини першої статті 143 Конституції України "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції" стосується вирішення органами місцевого самоврядування як суб'єктами владних повноважень питань, визначених законами, зокрема, у галузі земельних відносин.
Відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
Конституційний Суд України вважає, що ці повноваження охоплюються зазначеним у статті 143 Конституції України поняттям "інші питання місцевого значення", а тому при їх здійсненні сільські, селищні, міські ради виступають як суб'єкти владних повноважень, які реалізують розпорядчі та інші функції.
За Конституцією і законами України публічно-правові спори в Україні розглядають і вирішують Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції в порядку кримінального та адміністративного судочинства (статті 13, 15 Закону України "Про Конституційний Суд України", стаття 17 Кодексу).
Конституційний Суд України вважає, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно-правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4, пункт 1 частини першої, частина друга статті 17 Кодексу).
Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 63, 67, 69, 93, 95 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України вирішив:
1. В аспекті конституційного подання:
- положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень;
- положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;
- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо визнання бездіяльності земельного управління Дніпропетровської міської ради незаконними, зобов’язати земельне управління виконати рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 347 від 14.02.2008 р. і представити негайно на сесію проект рішення міської ради “Про передачу гр. ОСОБА_2 земельної ділянки по вул. Енергетичній, 1-б в оренду по фактичному розміщенню автостоянки, зобов’язати сесію Дніпропетровської міської ради негайно на засіданні розглянути проект рішення “Про передачу гр. ОСОБА_2 земельної ділянки по вул. Енергетичній, 1-б в оренду по фактичному розміщенню автостоянки та зобов’язати виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради укласти договір оренди земельної ділянки, яка розташована в м. Дніпропетровську по вул. Енергетичній, 1-б з позивачем це є публічно-правові спори, які не підвідомчі господарському суду і повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а тому в цій частині слід припинити провадження у справі згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Позовні вимоги щодо визнання за позивачем право користування земельною ділянкою площею 0,3245 га, що розташована за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, 1 відповідно меж, які значаться в додатку до договору оренди земельної ділянки від 22.04.2020 р., укладеного між позивачем та виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради не підлягає задоволенню, так як дія вказаного договору скінчилася 20.12.2006 р., питання щодо надання позивачу цієї земельної ділянки в користування в установленому порядку не вирішено, договір оренди не укладено.
Зі змісту ч. 3 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” не вбачається порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки, а відтак, якщо договір за законом підлягає поновленню, то таке поновлення повинно здійснюватися за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення має бути оформлено відповідно до пункту 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рішенням міської ради.
Оскільки міською радою не розглянуто клопотання позивача, то в цій частині позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 80, статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2010 р. у справі № 35/109-10 (В35/5774-09) скасувати.
Прийняти нове рішення.
Відмовити Фізичної особі –підприємцю ОСОБА_2 м.Дніпропетровськ у задоволенні позовних вимог щодо визнання за позивачем право користуванням земельною ділянкою площею 0,3245 га, розташованою за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Енергетична,1.
В решті позовних вимог припинити провадження у справі.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді: Л.О. Лотоцька
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
08.07.2010 р.