АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2007 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Моісеєнко Т.І., Суддів Іщенка В.І.,
Полянської В. О., при секретарі: Піцик Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції ОСОБА_1до прокуратури Ленінського району Автономної Республіки Крим про порушення прокуратурою обов'язків, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до прокуратури Ленінського району АР Крим про порушення прокуратурою обов'язків, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 18 січня 2007 р. позивачці ОСОБА_1 позовну заяву повернуто. В ухвалі суд вказав, що ухвалою Ленінського районного суду від 18 грудня 2006 року позовна заява була залишена без руху в зв'язку з недоліками при його оформленні без додержання вимог, передбачених статтею 106 КАС України: не зазначено в чому виразилося порушення норм Конституції України та Закону України «Про звернення громадян», а також не вказала в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно та не мотивовано розмір моральної шкоди надано строк до 11 січня на усунення недоліків. Однак позивачем недоліки не усунуто і позовна заява підлягає поверненню.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на новий розгляд, назначивши підсудність її позову окружному Адміністративному суду по її вибору. В обгрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що судом при вирішенні питання по справі не були враховані вимоги процесуального права, що і призвело до неправильного, за її думкою, ухвалення рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою 14.12.2006 року. Ухвалою Ленінського районного суду від 18.12.2006 року її
Справа № 22-а-622-Ф/07р. Головуючий у першій інстанції Красиков С.І.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
2
позовна заява була залишена без руху і надано строк на усунення недоліків до 11.01.2007 року, а ухвалою того ж суду від 18.01.2007 року позовна заява повернута позивачу, в зв'язку з не усуненням недоліків вказаних в ухвалі суду від ] 8.12.2006 року. Відповідно до супровідного листа Ленінського районного суду від 25.12.2006 року копія ухвали суду була направлена позивачу(а.с.9). Однак з листа ОСОБА_1, який надійшов до суду 05.01.2007 року, в якому вона просила сповістити її на якому етапі розгляду знаходиться її позовна заява, вбачається, що ухвалу суду від 18.12.2006 року вона не отримувала. Однак суд копію ухвали від 18.12.2006 року повторно їй не направив, при відсутності даних в матеріалах справи про її отримання ОСОБА_1
Колегія суддів вважає, що позивачка не мала можливості виправити недоліки позовної заяви, так як даних про отримання нею ухвали суду від 18.12.2006 року в матеріалах справи нема і ухвалу суду від 18.01.2007 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 неможна визнати такою, що ґрунтується на процесуальному законі і вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі наведеного і керуючись статтями 195, 199, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2007 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом одного місяця до Вишого адміністративного суду України.