Справа № 22-ц-322-Ф/07       Головуючий суду першої інстанції           Цурцева В.М.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Мудрова В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого - судді              Притуленко О.В.,

суддів                                     Іщенка В. І.,

Мудрової В. В.

при секретарі                         Цендрі О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні балконом, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - Керченська міська рада, ПП «Керчтехпромцентр», про стягнення матеріальних збитків та знос самовільно побудованого даху, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 1 грудня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні балконом, мотивуючи позовні вимоги тим, що згідно договору купівлі-продажу від 24 квітня 2001 року, вона є власником квартири АДРЕСА_1. Квартира була нею куплена із прибудованим балконом, якій був побудований з дозволу компетентних на це органів відповідно до проекту й зареєстрований згідно з діючим законодавством. ОСОБА_2, що мешкає поверхом вище в квартирі НОМЕР_1, самовільно вирубала в стіні проріз на дах балкона, поставила двері та установила металеву конструкцію, використовує дах балкона у своїх цілях, у результаті чого балкон, не розрахований на такі навантаження, відійшов від стіни і став не придатний для експлуатації. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 була проведена реконструкція балкону. На кількаразові прохання не використовувати дах балкону у своїх цілях, ОСОБА_2 не реагує, двері й металева конструкція залишились на місці, через перешкоди з боку ОСОБА_2 реконструкція даху балкона дотепер не закінчена, у наслідок чого сіріє балкон.

У вересні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом

до ОСОБА_1, треті особи - Керченська міська рада, ПП «Керчтехпромцентр», про

стягнення матеріальних збитків та знос самовільно побудованого даху. Зустрічні

позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 1993 році попереднім власником квартири АДРЕСА_1

вказаного домоволодіння був збудований балкон. Восени цього ж року була спроба

проникнення в її квартиру, у зв'язку з чим, вона встановила металеве огородження по

периметру даху балкона. Для прибирання даху від сміття, зробила двері на цій дах

балкона. У 2006 році ОСОБА_1 замість балкона вирішила побудувати нову

споруду, яка була побудована на рівні її стіни. Дозвіл на будівництво нової споруди ні

вона ні сусід не давали. Будівельники, які були найняті ОСОБА_1, самовільно

зрізали металеве огородження по периметру прибудови на рівні одного метра, зірвали

 тротуарну плитку. Зазначила, що їй погрожували, від пережитого вона занедужала,

 проходила лікування в нейрохірургічному відділенні, у цей час продовжує лікування.

2

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 1 грудня 2006 року був задоволений позов ОСОБА_1 У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 -відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставини по справі, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати його та ухвалите нове рішення про задоволення її зустрічного позову та відмови у задоволені позову ОСОБА_1

Вказує, що нова збудована ОСОБА_1 споруда не відповідає проекту балкона від 1993 року, була збудована без її на то згоди. Також те, що суд першої інстанції при розгляді справи не призначив судово-будівельну експертизу, яка б дала підтвердження тому, що використовуючи стару документацію позивальниця звела іншу прибудову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до вимог частини 3 вказаної статті цього Кодексу апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок самовільних дій відповідача ОСОБА_2, яка вирубала в стіні кухні проріз на дах балкону ОСОБА_1 й поставила двері, установила металеву конструкцію, використовує дах балкону як літню веранду, чим позивачу ОСОБА_1 чинить перешкоди у користуванні балконом. Позивачем ОСОБА_1 була проведена реконструкція балкона відповідно до проекту від 1993 р.

З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, оскільки при ухваленні оскаржуваного рішення судом не була надана належна оцінка доказам у справі, не з'ясовані всі обставини у справі, вирішено питання про права і обов'язки особи, яка не брала участі у справі.

Відповідно до статті 100 Житлового кодексу Української РСР переобладнання і перепланування жилого приміщення може вироблятися відповідно з проектом і з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.

Згідно із пунктом 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року, яка діяла на момент правовідносин по справі, тобто у редакції до 24 січня 2006 року, переобладнання і перепланування жилих і підсобних приміщень, балконів і лоджій власниками квартир, наймачами і орендарями може провадитися лише з метою поліпшення благоустрою квартири за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку. Наймачі та орендарі квартир можуть виконувати вказані роботи тільки з дозволу власника будинку (квартири).

Судом у безспірному порядку встановлено, що ОСОБА_1 знесла старий балкон і звела новий.

Проте вирішуючи спір суд першої інстанції не з'ясував чи відповідає технічним

нормам реконструйований ОСОБА_1 балкон, а саме проекту від 18.05.1993 р. і

^ виходить чи за приділи 1 поверху висота вказаного балкону, чи створює дах балкону

3

 (переобладнаного в кухню) перешкоди ОСОБА_2 у користуванні квартирою, що належить їй.

Матеріали справи містять рішення виконавчого комітету Керченської міської ради № 219 від 23 лютого 1996 року, згідно якому дозвіл на будівництво балкона, розробку проекту видає Управління архітектури та містобудівництва Керченської міської ради при наявності письмової згоди сусідів прилеглих квартир (а.с. 70).

Наявна ж у справі довідка Управління архітектури та містобудівництва Керченської міської ради (далі -Управління) не може свідчить про факт відповідності технічним умовам цього балкону, оскільки вона була видана у момент його реконструкції (а.с. 63).

Однак, вказаних обставини суд першої інстанції не врахував, питання про необхідність призначення судово-будівельно-технічної експертизи не обговорював.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відповідну технічним нормам реконструкцію ОСОБА_1 її балкону не можна визнати обгрунтованим.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 23 лютого 2006 року зверталася до Управління відносно установки огородження по периметру споруди балкона ОСОБА_1, та пристрою виходу з кухні на дах балкона ОСОБА_1 (а.с.87). Згідно відповіді, Управління дало згоду ОСОБА_2 на дане переустаткування й використання даху цього балкону (а.с.34, 64, 66).

Проте, суд першої інстанції не дав оцінки вказаним документам.

З зустрічної позовної (а.с.23) заяви та матеріалів справи випливає, що третьою особою у справі було вказано виконавчий комітет Керченської міської ради, однак оскаржуване рішення ухвалене відносно Керченської міської ради, яка до участі у справі в якості третьої особи не була залучена, не могла подати свої заперечення на позов, чим порушене и право на судовий захист своїх законних інтересів і прав. Фактично рішенням суду було вирішене питання про права та обов'язки Керченської міської ради, яка участі у справі не брала.

За таких обставин суд приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з недотриманням норм матеріального і порушенням норм процесуального права, яке полягає у вирішенні питання про права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, що відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 311 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, пунктом 5 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 311 та 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 1 грудня 2006 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.