АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 липня 2010 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Дралла І.Г.,
суддів: Білоусової В.В., Пономаренко А.В.,
при секретарі: Комаренко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 6 квітня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди з урахуванням інфляції в сумі 108 970 гривень 72 копійки.
Вимоги мотивовані тим, що 18 серпня 2003 року з вини відповідача, який виконував трудові обов’язки та керував автобусом «АЗІЯ», сталося ДТП, внаслідок якого постраждали люди. Постановою Сімферопольського районного суду АР Крим від 7 березня 2006 року кримінальна справа відносно ОСОБА_2 була закрита у зв’язку з амністією. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2009 року з ОСОБА_1 стягнуто потерпілим на відшкодування шкоди 89 388 гривень та 152 гривні 38 копійок судових витрат. ОСОБА_1 виконав рішення суду і сплатив зазначені суми через виконавчу службу, а також сплатив виконавчий збір та банківський збір відповідно 8924 гривні 92 копійки, 99 гривень 50 копійок та комісію банку 500 гривень. Вважає, що відповідач на підставі статті 134 КЗпП України, статті 1191 ЦК України, повинний відшкодувати зазначені суми з урахуванням індексу інфляції.
Рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 6 квітня 2010 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди 98 965 гривень 30 копійок та судові витрати 1402 гривні 71 копійку, а загалом стягнуто 100 368 гривень 01 копійку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду першої інстанції та зменшити стягнуту з нього суму на 8924 гривні 92 копійки виконавчого збору, посилаючись на те, що його вини в тому, що ОСОБА_1 не виконав добровільно рішення суду немає.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
ОСОБА_2 оскаржує рішення суду першої інстанції тільки в частині стягнення з нього на користь позивача відшкодування виконавчого збору.
Ухвалюючи рішення про стягнення відшкодування виконавчого збору 8924 гривні 92 копійки, суд першої інстанції виходив з того що ОСОБА_1 сплатив зазначену суму на виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2009 року на підставі виконавчого листа №2-61/09, ця сума є складовою частиною шкоди для ОСОБА_1 завданої з вини ОСОБА_2 та підлягає відшкодування відповідачем.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам та нормам матеріального права.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для змінення судового рішення.
Так, довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 мав можливість у добровільному порядку виконати рішення суду та не сплачувати виконавчий збір, суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може.
Виконання судового рішення проводиться у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» згідно з яким за виконання рішення суду береться виконавчий збір. Та обставина, що в силу об’єктивних причин ОСОБА_1 не виконав рішення суду у добровільному порядку не є підставою для відмови в позові в частині стягнення відшкодування виконавчого збору, оскільки саме з вини ОСОБА_2 з ОСОБА_1 стягнуті суми за рішенням суду і заведено виконавче провадження. Добровільне виконання рішення суду є правом, а не обов’язком боржника. Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув суму відшкодування виконавчого збору врахувавши його в шкоду, яка завдана приватному підприємцю ОСОБА_1 діями його працівника ОСОБА_2
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для виноску в тому, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваної частині не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України..
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і постановлено рішення з додержанням вимог закону, що відповідно до правил статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 6 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді : Дралло І.Г. Білоусова В.В. Пономаренко А.В.