АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 липня 2010 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Дралла І.Г.,
суддів: Білоусової В.В., Пономаренко А.В.,
при секретарі: Комаренко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, КП «ЖЕО Київського району м. Сімферополя» про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 14 квітня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди 9 254 гривні та моральної шкоди 10 000 гривень посилаючись на те, що 16 вересня 2007 року з вини відповідачки, яка проживає поверхом вище, була залита її квартира.
Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 14 квітня 2010 року позовні вимоги залишені без задоволення у зв’язку з їх недоведеністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не повно та однобоко з’ясував фактичні обставини у справі, висновки суду не відповідають фактичним обставинам.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не довела у встановленому законом порядку свої позовні вимоги відповідно до правил статей 57, 60 ЦПК України.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам та наданим сторонами доказам.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни судового рішення.
Так, довід апеляційної скарги про те, що судом не дано належної оцінки доказам у справі суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. Згідно з правилами статей 10 ч.3, 60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Стаття 213 ч.3 ЦПК України визначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається тільки на свою заяву від 17.09.2007 року на ім’я начальника ЖЕУ №5 щодо залиття 16 вересня 2007 року в 10 годин 15 хвилин її квартири. Будь-яких актів відповідних органів або установ, чи посадових осіб позивачкою не надано. З акта ЖЕУ №5 від 10 жовтня 2007 року вбачається, що оглядом квартири АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_2) встановлено, що течі водопровідних труб на встановлено, сантехнічні прилади та каналізація працюють нормально.
Докази, які надані позивачкою свідчать, що вона до житлово-експлуатаційного органу із заявою щодо складання акту про залиття її квартири не зверталася. На а.с.5 є заява ОСОБА_1, на яку вона посилається як на доказ в обґрунтування позовних вимог, з якого слідує, що вона просить обстежити квартиру №12 (ОСОБА_2), що й було зроблено ЖЕУ-5 (а.с.7).
Крім того з матеріалів справи вбачається, що раніше квартира №9 заливалася з квартири №12 про що свідчить рішення суду від 4 червня 2003 року.
Експертним шляхом встановити причина та час залиття квартири позивачки не представилося можливим.
Акт складений свідками, на який посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та копію якого додала до апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки цей акт не був предметом дослідження судом першої інстанції, час його складання невідомий.
Існує певний порядок фіксації факту залиття квартири шляхом складання відповідного акту працівниками ЖЕУ, який затверджується начальником ЖЕУ, що ОСОБА_1 зроблено не було.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно з’ясувавши фактичні обставини, давши належну правову оцінку доказам, які надала позивачка, дійшов правильного висновку в тому, що позовні вимоги не доведені у встановленому процесуальним законом порядку, що є правовою підставою для відмови в позові.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для виноску в тому, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і постановлено рішення з додержанням вимог закону, що відповідно до правил статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 14 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді : Дралло І.Г. Білоусова В.В. Пономаренко А.В.