П О С Т А Н О В А

   І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

«08» липня 2010  року                                                                               м. Сімферополь

        Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Топчий В.М., розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2010 року про притягнення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,  

до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого  ст. 163-3 ч. 1 КпАП,

                                                                 В С Т А Н О В И ЛА:

       Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2010 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 163-3 ч. 1 КпАП та піддано стягненню у виді попередження.          

                     Згідно матеріалами справи протокол про адміністративне правопорушення  відносно ОСОБА_2 було складено за те, що він 29  квітня 2010 року о 15 год. 40 хв. у приміщені магазину «Маяк», який знаходиться за адресою: м. Феодосія, вул.  Федько, 47-А, не виконав законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, передбачених  п.п. 5-8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не допустив до перевірки  старших державних  податкових  ревізорів-інспекторів ОСОБА_3 та ОСОБА_4        

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування постанови судді та закриття справи щодо нього за відсутністю складу правопорушення у зв’язку з тим, що він не є суб’єктом правопорушення, передбаченого ст. 163-3 КпАП. Вважає, що жоден пункт ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» він не порушив, а перевірка працівниками податкового органу була проведена з порушенням вимог  ст. ст. 11-1, 11-2 цього Закону, де вказується, що перевірка повинна бути позаплановою з наданням платнику податків під розписку встановленого переліку документів.

            Перевіривши доводи скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вона  не підлягає задоволенню з таких підстав.

             Приймаючи своє рішення, суд першої інстанції обґрунтовано вказав про наявність  в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-3 КпАП,  бо  не виконав законні вимоги посадових осіб органів державної податкової служби, перелічені у пунктах 5-8 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Підстави  для того, щоб не допускати співробітників Державної  податкової інспекції до здійснення планової перевірки в магазині «Маяк», у приватного підприємця  ОСОБА_2 були відсутні.

      Зазначені обставини підтверджуються  протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 1); висновком начальника відділу за контролем за СХ, здійснюючим розрахунки в готівковій формі (а.с. 3-4);  направленнями на перевірку  № 516, 517,  від 29.04.2010 року  на ім’я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 5, 6) з яких вбачається, що направлення видані у встановленому законом порядку, а саме з вказівкою на дату проведення перевірки, зі скріпленою печаткою, з підписом начальника  ДПІ в м. Феодосії;  актом не допуску до перевірки від 29.04.2010 року складеному  інспекторами  Державної податкової служби ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 7); ксерокопією затвердженого начальником Державної податкової інспекції плану  перевірок на квітень 2010 року (а.с. 8); поясненнями  ОСОБА_2  (а.с. 52-58); копією журналу  реєстрації  посвідчень  на перевірку Державної  податкової інспекції м. Феодосії (а.с. 81-83), згідно з яким 29.04.2010 року була за планова перевірка  ЧП ОСОБА_2 інспекторами  Державної податкової інспекції ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_2  про те, що особи органи державної податкової служби провели перевірку з порушенням вимог ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме без  надання  платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового  органу про проведення  перевірки.

            Матеріали справи та додатково надані документи апелянтом не містять таких даних.  

                       Доводи ОСОБА_2 про те, що жоден пункт ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» він не порушив, а перевірка працівниками податкового органу була проведена з порушенням вимог  ст. ст. 11-1, 11-2 вказаного вище Закону, де вказується на те, що перевірка повинна бути позаплановою з наданням платнику податків під розписку встановленого переліку документів, безпідставні.

            Відповідно зі ст. ст. 8, 9 , 10,  п. 2 ст. 11 Закону України  «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509 визначені функції органів державної податкової  служби, до яких, у тому числі, відноситься  здійснення  контролю за дотриманням  порядку проведення розрахунків за товари (послуги) у готівковій формі у встановленому законом порядку.

    Згідно зі ст. ст. 15, 16 Закону України «Про застосування регістраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, контроль за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності  порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог вказаного Закону здійснюють  органи державної  податкової служби  України  шляхом проведення  планових та позапланових перевірок. В межах повноважень, визначених вказаним Законом, органи державної податкової служби проводять планові перевірки за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону  згідно затверджуваного  керівництвом податкових органів, планів – графіків проведення перевірок.    

Ці обставини були викладені також у листі – відповіді державною податковою  інспекцією  в м. Феодосії на скаргу ОСОБА_2 на дії спеціалістів державної податкової  інспекції  в м. Феодосії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Правопорушення в діях  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не встановлено(а.с. 84-85).

             Безпідставні доводи ОСОБА_2 про те, що він не є суб’єктом правопорушення, передбаченого ст. 163-3 КпАП.

    Згідно з п. 1 ст. 364 КК України визнання особи службовою не залежить від форми власності. Суб’єктом службового правопорушення може бути і громадянин -  суб’єкт підприємницької діяльності, в розпорядженні якого є наймані робітники, які сприяють йому у здійсненні  підприємницької діяльності.

            В даному випадку у магазині  ОСОБА_2 працює продавець, що підтверджується трудовою угодою та поясненнями  продавця ОСОБА_6 /л.д.43,49/.

          У зв’язку з викладеним суд першої інстанції  на законних підставах визнав  ОСОБА_2 винним у вчиненні  правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-3 КпАП.      

При розгляді справи  про адміністративне правопорушення  судом першої інстанції з’ясовані всі обставини, передбачені ст. 280 КпАП. Адміністративне стягнення накладено з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, обставин, що пом’якшують  і обтяжують відповідальність.

      Під час розгляду справи не було встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

            Таким чином, підстави для скасування постанови судді, відсутні.

            Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

                                                    П О С Т А Н О В И ЛА :

               Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а  постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності  за ч. 1 ст. 163-3 КпАП -  без змін.  

            Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати з кримінальних справ

Апеляційного суду АР Крим                                                                                  Топчий В.М.