АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

            22  червня 2010 року                                                            м. Вінниця

         Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі  :

                            Головуючого судді  : Колоса  С. С.

                                               Суддів   : Іващука В. А., Вавшка В. С.

                                     При секретарі с / з :  Топольської В. О.  

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного комерційного банку  " Східно – Європейський банк "  до  ОСОБА_2, ОСОБА_3  в особі законного представника ОСОБА_4  про стягнення заборгованості за кредитним договором  за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5  на рішення Староміського районного суду  м. Вінниця  від 17 березня 2010 року,  -

    В с т а н о в и в  :

           Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 17 березня 2010 року зазначений позов задоволено  .

         Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3  в особі законного представника ОСОБА_4  на користь банку заборгованість за кредитним договором  в сумі 276 771 грн. 12 коп. .

         Вирішено питання про відшкодування та розподілення судових витрат .

         Своє рішення суд мотивував тим, що

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5  просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи невідповідністю висновків суду обставинам справи, недотриманням норм матеріального та порушенням норм процесуального права  .

Дослідивши матеріали в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав .

Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що між позивачем та ОСОБА_2  31  січня 2008 року укладено кредитний договір  № 007 / 2008, згідно якого банк надав позичальнику кредит, з урахуванням його платоспроможності, в сумі  28 650 доларів США  терміном з  31. 01. 2008 року по 31. 01. 2013 року із сплатою  15 % річних  ( а. с. 4 – 6 ). Додатковою угодою  від  2 червня 2008 року за згодою сторін змінено відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі  16 % річних в доларах  США ( а. с. 7 ) .

В порушення своїх зобов"язань відповідачкою не внесено сплату за користування кредитом в порядку та на умовах визначених зазначеним договором.

Відповідно до ст. 610  ЦК України  порушенням зобов"язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язань .

Статтею  611 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором, а саме стягнення суми кредиту, сплата неустойки та відшкодування збитків .

З матеріалів вбачається, що заборгованість за кредитним договором нараховано відповідно до діючого законодавства та умов договору  ( а. с. 43 ). Тобто представником банку надано належні та допустимі докази по справі, які підтверджують позовні вимоги .

Відповідно до ст. 60  ЦПК України представником відповідачів не надано відповідних доказів на спростування суми відшкодувань  .

Зазначене вказує на те, що судом першої інстанції обгрунтовано задоволено позовні вимоги та стягнуто кошти по кредитному договору  з ОСОБА_2 .

Однак, стягуючи зазначені кошти з ОСОБА_3  в особі законного представника ОСОБА_4  судом невірно застосовано норми матеріального права  .

Відповідно до ст. 553 ЦК України  за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов"язання частково або у повному обсязі .

З зазначеного вбачається, що порука є немайнове право фізичної особи ( поручителя ), а саме поручительство перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов"язання. Лише при умові, якщо в договорі поруки зазначено забезпечення виконання зобов"язання, настає право матеріальної вимоги .

З договору поруки  від  31 січня 2008 року укладеного між позивачем та ОСОБА_6  вбачається, що поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку та при цьому не бере на себе зобов"язання по забезпеченню виконання обов"язку частково або у повному обсязі  ( а. с. 8 )  .

Відповідно до ст. 25 ч. 4  ЦК України  цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті .

Згідно ст. 1219 ч. 1  ЦК України  не входять до складу спадщини права та обов"язки, що нерозривно пов"язані з особою спадкодавця .

З матеріалів вбачається, що ОСОБА_6  помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 року  ( а. с. 12 ). Права та обов"язки поручителя, як зазначено вище, не входять до складу спадщини .

Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу представника відповідачів слід задовольнити, рішення суду першої інстанції частково скасувати та ухвалити нове, яким у вимогах щодо ОСОБА_3  в особі законного представника ОСОБА_4  відмовити  .

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316  ЦПК України, колегія суддів,  -

В и р і ш и л а  :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_5  -  задовольнити частково.

Рішення Староміського районного суду  м. Вінниця  від 17 березня 2010 року  в частині стягнення з ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 на користь  АКБ  " Східно – Європейський банк "  заборгованість за кредитним договором – скасувати та ухвалити нове рішення, яким :

В позові АКБ  " Східно – Європейський банк " до ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4  про стягнення заборгованості за кредитним договором  в сумі  276 771  грн. 12 коп. судових витрат та  ІТЗ  відмовити .

В іншій частині рішення залишити без змін  .

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення .

Протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України.

Суддя :

         З оригіналом згідно  :