АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

8  червня  2010 року                                            м. Вінниця

         Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

                                    головуючого : Колоса С.С.  

суддів : Іващука В. А.,  Вавшка В. С.

                                    при секретарі : Липач Ю. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Могилів - Подільського районної державної адміністрації, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України  про визнання дій протиправними стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до  5 травня учаснику війни  за апеляційною скаргою представників Міністерства фінансів України та Державного казначейства України  на постанову Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області  від  14  квітня 2009 року,  -

В с т а н о в и л а :

    Постановою  Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від  14  квітня  2009   року  зазначений позов  задоволено частково  .

         Стягнуто з Міністерства фінансів України шляхом списання коштів з Головного управління Державного казначейства України недоплачену грошову допомогу на користь в розмірі ОСОБА_1 - 1 175 грн. 18 коп., на користь  ОСОБА_3 – 1 900 грн. 03 коп., на користь, ОСОБА_2 – 1 175 грн. 18 коп.  .

         Вирішено питання про розподілення та відшкодування судових витрат .

         Своє рішення суд мотивував тим, що відповідачем безпідставно не виплачувались кошти у розмірах передбачених  ЗУ  " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту "  .

         В апеляційній скарзі представники Міністерства фінансів України та  Державного казначейства України просять постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недотриманням норм матеріального та порушенням норм процесуального права .

         Дослідивши матеріали в межах позовних вимог та доводів скарги, заслухавши учасників, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав .

         Судом першої інстанції вірно встановлено, що на період виникнення правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно – правові акти, а саме  ЗУ  " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту "  та  ЗУ  " Про Державний бюджет "  на 2005 – 207 роки, які мають  однакову юридичну силу, але по різному встановлювали розмір щорічної допомоги до  5 травня, як учаснику війни .

         Для вирішення цього спору необхідно визначитись, який з цих законів є пріоритетним та підлягав застосуванню .

         Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні .

         Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмету правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу .

         Конституційний Суд України в п. 3 мотивувальній частині рішення від  3 жовтня 1997 року  № 4 – зп  у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, " що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативно – правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайно є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загально визнаним є те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв раніше " .

         За змістом ст. 150 ч. 3  Конституції України  рішення Конституційного Суду України  є обов"язковими до виконання  на території України  .

         Отже за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах слід застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше .

         Враховуючи вище зазначене, дії відповідача по виплаті щорічної грошової допомоги у розмірах, встановлених Законами України  " Про Державний бюджет "  не можна визнати неправомірними, оскільки норми вказаних законів мають пріоритет над нормами  ЗУ  " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " .

         Посилання суду на рішення Конституційного Суду України  від  9 липня 2007 року  № 6 – рп / 2007, яким визнані неконституційними положення  ЗУ  " Про Державний бюджет "  на 2007 рік " не приймаються судовою колегією .

         Згідно ст. 152 ч. 4  Конституції України  закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність .

         Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію .

         На момент виникнення спірних правовідносин, а саме на дату нарахування та виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення  ЗУ  " Про Державний бюджет  України "  були діючими, а відповідно  ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України  .

         Також, вирішуючи даний спір щодо виплати позивачу передбачених законом сум, суд першої інстанції не дослідив та не дав правової оцінки законодавчим актам, які визначають правосуб"єктність відповідачів, їх прав та обов"язків у сфері публічних відносин, у чому полягає порушення ними прав позивача по заявлених вимогах  .

         Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рушення, яким в позовних вимогах позивачів  відмовити  .      

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316  ЦПК України, колегія суддів, -

                                               В и р і ш и л а :

Апеляційні скарги представників Міністерства фінансів України та Державного казначейства України  -  задовольнити  .

Постанову Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14  квітня 2009 року  -  скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Могилів - Подільської районної державної адміністрації Вінницької області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України  про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги  до  5 травня, як учаснику війни  -  відмовити  .

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення  .

Протягом двох місяців з дня проголошення на рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України  .

Судді:

            З оригіналом згідно  :