АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

         15  червня  2010 року                                            м. Вінниця

         Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

                                         Головуючого : Колоса С.С.

            Суддів : Іващука В.А., Вавшка В. С.

                                         При секретарі : Топольській В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України Гайсинському районі Вінницької області  про поновлення строку, зобов"язання нарахувати щомісячну допомогу до пенсії, як дитині війни за апеляційними скаргами представника управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі   та ОСОБА_1 на постанову Гайсинського районного суду   від  7  жовтня 2009 року, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Гайсинського районного суду від 7  жовтня 2009 року позов задоволено частково .

Визнано дії управління щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до  ЗУ  " Про соціальний захист дітей війни – протиправними. Зобов"язано управління виплатити позивачці підвищення пенсії на  30  % за віком з  22 травня по 31 грудня  2008 року  .

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що відповідачем безпідставно, в порушення діючого законодавства, відмовлено в нарахуванні та виплаті пенсії особам даної категорії, а саме дітям війни .

Представник управління звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутності .

У апеляційній скарзі представник управління  просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на не дотримання норм матеріального та порушенням норм процесуального права .

         У апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким його вимоги задовольнити повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недотриманням норм матеріального та порушенням норм процесуального права .

    Перевіривши законність і обґрунтованість постанови у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів  вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з наступних підстав .

         Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни .

         Положення ст. 6 ЗУ  " Про соціальний захист дітей війни "  від  18. 11. 2004 року  ( у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин )  передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на  30 % мінімальної пенсії за віком  .

         Підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ  Закону України  від  28 грудня 2007 року  " Про Державний бюджет України на 2008 рік "  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України "  норми  ст. 6  зазначеного вище Закону щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції .

         Рішенням Конституційного Суду України  від  22 травня 2008 року  № 10 – рп/ 2008  ( справа щодо предмета та змісту ЗУ  " Про Державний бюджет України " )  зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ  ЗУ  від  28 грудня 2007 року  " Про державний бюджет України на 2008 рік  "  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ""  щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України  ( є неконституційними ). Зазначене рішення Конституційного Суду України діє і на перспективу .

         Відповідно до ч. 2 ст. 152  Конституції України закони, та інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність .

         Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених  ст. 6  ЗУ  " Про соціальний захист дітей війни ", мають діти війни з  22 травня 2008 року .

         Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку наявним доказам, а тому прийшов до обгрунтованого висновку про те, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до ст. 6 зазначеного Закону і здійснити відповідні перерахування  ( за той період, коли дія цієї норми не була зупинена. Однак, управління у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводило, чим допустило протиправну бездіяльність. На підставі чого суд обгрунтовано задовольнив позов в межах позовних вимог .

         Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на  відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору  .

         Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому задоволенню не підлягають .

         Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін  .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

                                               у х  в а л и л а :

Апеляційні скарги представника управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі  та ОСОБА_1 -  відхилити  .

Постанову Гайсинського районного суду  Вінницької області від                        9  жовтня 2009 року  -  залишити без змін  .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду України.

Судді:

          З оригіналом згідно  :