Судове рішення #10022730

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     01 липня 2010 року                                                                                    м. Вінниця

     Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінниць-кої області в складі:

           головуючого Луценка В.В.,

           суддів Гуцола П.П., Денишенко Т.О.,

           при секретарі Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судового засі-дання апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити пе-рерахунок і виплату недоплаченого підвищення пенсії як дитині війни, за апеля-ційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Замостянського ра-йонного суду м. Вінниці від 30 липня 2009 року,  

В С Т А Н О В И Л А :

     01 липня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в Замостянський районний суд м. Вінниці з позовом до УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці про виз-нання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок і виплату недо-плаченого підвищення пенсії ( а. с. 2-3 ). Позов мотивований тим, що у відповід-ності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV йому повинна виплачуватися щомісячна державна со-ціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком із розрахунку прожит-кового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI. Просив суд визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати здійснити йому перерахунок підвищення пенсії як дитині війни за період часу з 09.07.2007 по 31.12.2007 рік з врахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої для відповідного періоду з урахуванням невиплачених і сплачених коштів за відповідний період, стягнути на його користь різницю між перера-хованим та сплаченим підвищенням пенсії.

     Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 30.07.2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено ( а. с. 19-21 ).  

     В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ( а. с. 23-24, 41-42 ) просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, поси-лаючись на порушення судом норм процесуального права.

     Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши дока-зи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної судової постанови в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, ко-легія суддів прийшла до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступ-них підстав.

     Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими об-грунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності, тощо ), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідноси-ни випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуван-ню до цих правовідносин.

     Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в су-довому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з’ясування обста-вин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.  

     Постанова суду першої інстанції відповідає зазаначеним вимогам.

     Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач явля-ється пенсіонером, має статус дитини війни ( а. с. 6-7 ), тому відноситься до осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про соціальний захист дітей вій-ни».

     Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV передбачає, що дітям війни (кірм тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального зазисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення мінімальної пенсії за віком в розмірі 30%. Стаття 7 зазаначеного Закону передбачає здійснен-ня за рахунок коштів Державного бюджету України фінансового забезепечення державних соціальних гарантій, однак позивачу в 2007 році така державна со-ціальна допомога не виплачувалась.

     Згідно з пунктом 17 статті 77 Зкону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.01.2006 року № 3367-IV було зупинено на 2006 рік.

     Відповідно до Закону України від 19.01.2006 року № 3367-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» внесено зміни, згідно з якими виключено пункт 17 статті 77 цього Закону. Новою редак-цією ст. 110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються поетапно, за резу-льтатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабі-нетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.      

     Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет Украї-ни на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісяч-ного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка вип-лачується замість пенсії у відповідності із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (кірм тих, на яких по-ширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціально-го захисту») у розмірі 50% розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

     Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та положення Закону України від 19.12.2006 № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», положення пункту 3 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано такими, що є неконстиитуційними, з урахуванням ст. 111 цього Закону.        

     В статті 152 Конституції України задекларовано, що закони та інші правові акти за рішенняям Конституційного Суду України визнаються неконститу-ційними повністю чи в окремій його частині, якщо вони не відповідають Консти-туції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України проце-дура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції від 18.11.2004 року № 2195-IV поновили свою дію з 09.07.2007 року. Отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», мають діти війни за 2007 рік – з 09.07.2007 по 31.12.2007 рік.

     Зважаючи на характер спірних правовідносин, суд дійшов вірного висновку щодо УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці діючого на підставі п. п. 9, 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 здійснюючого свої повноваження безпо-середньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пен-сійного фонду України, тобто територіальні управління. Кошти ПФУ спрямову-ються у призначеному напрямку і використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

     Виходячи із положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фі-нансування виплат проводиться із Державного бюджету України, який затвер-джує Верховна Рада України, а не з бюджету ПФУ Замостянського району м. Він-ниці.  

     Правила статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пен-сійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI передбачають розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків - 25 років, а у жінок – 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Мінімальний розмір пенсії за віком, вста-новлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

     Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом і під час розгляду справи в суді першої інстанції питання про поновлення йому процесуального строку для звер-нення до суду з адміністративним позовом не ставив.

     Тому суд першої інстанції врахував те, що відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову позивача щодо пропущення ним строку звернення до суду з адміністративним позовом.  

     Відповідно до вимог статтей 72, 73 ЦПК України пропущений з поважних при-чин процесуальний строк підлягає поновленнню за клопотанням особи у разі, як-що особа доведе поважність причин, що спонукали її до пропущення строку. Од-нак, належних доказів в підтвердження причин пропуску строку звернення до су-ду, які б могли бути визнані судом як поважні, позивачкою не надано.

     Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду за захис-том своїх порушених прав, свобод та інтересів з пропуском річного строку.

     Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скар-гу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рі-шення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формаль-них міркувань.

     Судом першої інстанції відповідно до положень ст. 212 ЦПК України повно з’ясовано обставини справи, тому підстав для скасування оскарженої постанови судова колегія не вбачає, оскільки постановляючи рішення про відмову позову ОСОБА_1 судом не було допущено неправильного застосування норм матері-ального чи порушення норм процесуального права.  

     Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 небгрунтовані і висновків суду першої інстанції не спростовують.

      Керуючтсь ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів –

У Х В А Л И Л А :

      Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.  

     Постанову Замостянського районного суду Вінницької області від 30 липня 2009 року залишити без змін.

     Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили .

           Головуючий:

            Судді:

           З оригіналом вірно:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація