АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Луценка В.В.,
cуддів Гуцола П.П., Денишенко Т.О.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судового засідання апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позо-вом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійно-го фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення дій, за апеляційною скаргою начальника Голов-ного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області Черненко М.А. на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 березня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
В січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення дій, зазначивши в заяві, що згідно положень ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року «Про соціаль-ний захист дітей» йому повинна виплачуватись щомісячна допомога у виг-ляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відпо-відно до ст. 6 Закону України «Про соціальний дітей війни» від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи дер-жавна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
19.11.2009 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою про проведення відповідної доплати до пенсії як дитині війни, починаючи з 01.01.2006 року, однак відповідач відмовив йому у проведенні такого пере-рахунку та виплати, зазначеної 30% надбавки до пенсії.
Позивач ОСОБА_1 вважає дану відмову у проведенні виплати неза-конною та такою, що порушує його законні права і інтереси.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 02.03.2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного УПФ України у Вінницькій області у виплаті державної соціальної допомоги ОСОБА_1, у відпо-відності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій-ни» за період з 28.05.2008 року по 31.12.2009 року.
Зобов’язано Головне УПФ України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену державну соціальну допомогу, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 28.05.2008 року по 31.12.2009 року.
В задоволенні решти частини позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне УПФ України у Вінницькій області про-сить постанову суду скасувати, постановити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на пропущення заявником строку позовної давності, на невірне застосування судом норм матеріаль-ного права.
Заслухавши доповідача, пояснення і заперечення сторін, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до вис-новку про те, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 1941 року наро-дження являється дитиною війни, що підтверджується відповідною відміт-кою у пенсійному посвідченні.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій-ни» від 18.11.2004 року № 2195, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується за-мість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пен-сійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виз-наченого законом.
Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2006-2007 роках встановлювалися Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» та Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік».
Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» з метою проведення окремих норм законів у відповідності із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19.01.2006 № 3367 IV «Про внесення змін до Зако-ну України «Про державний бюджет України на 2006 рік» п. 17 ст. 77 вик-лючено ст. 110 цього ж Закону (нова редакція) установлено, що пільги ді-тям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України «Про соціальний за-хист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 року, а ст. 6 цього ж За-кону – у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першо-му півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зазначений вище Закон набрав чинності 02.04.2006 року. З даного пе-ріоду часу знову почала діяти ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак Кабінет Міністрів України протягом 2006 року рішення на вико-нання вимог ст. 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 № 489, зупинено на 2007 рік дію положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, ст. 111 Закону № 489, встановлено, що у 2007 році підви-щення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи дер-жавної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону Украї-ни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ), у роз-мірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 ро-ку визначено таким, що не відповідає вимогам Конституції України ( є не-конституційними ) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року визнано також неконституційними положення п. 41 розділу 2 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, було прийняте 22.05.2008 року.
Враховуючи наведене, суд правильно прийшов до висновку про те, що причина пропущення строку звернення позивача до суду з адміністратив-ним позовом про задоволення позовних вимог за 2006-2007 роки не явля-ються поважними, а тому суд підставно відмовив в цій частині заявлених позовних вимог.
Що стосується задоволення решти позовних вимог, то рішення суду в цій частині підлягає зміні з таких підстав.
Суд в своєму рішення зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення не нарахованих та не виплачених коштів за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року підлягають задоволенню, однак помилково вказав період з 28.05.2008 року, оскільки дію ст. 6 Закону України «Про соціаль-ний захист дітей війни» відновлено з дати прийняття рішення Конститу-ційним Судом України, тобто з 22.05.2008 року.
Висновки суду про порушення законних прав і інтересів позивача ОСОБА_1. відповідає обставинам і матеріалам справи, ґрунтується на вимо-гах закону, а доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спросто-вують.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області Черненко М.А. задовільнити частково.
Змінити постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 берез-ня 2010 року, виклавши її в такій редакції:
«Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуаль-ний строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фон-ду України у Вінницькій області у виплаті державної соціальної допомоги ОСОБА_1, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінниць-кій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 не-доплачену державну соціальну допомогу, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22.05.2008 ро-ку по 31.12.2009 року.»
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його про-голошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Верхов-ного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: