АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Луценка В.В.,
cуддів Гуцола П.П., Денишенко Т.О.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судового засідання апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позо-вом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області про визнання відмови щодо пе-рерахунку виплати державної пенсії та додаткової пенсії незаконною, за апеляційними скаргами управління Пенсійного фонду України у Тиврівсь-кому районі Вінницької області на постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2009 року та ухвалу цього ж суду від 13 січня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до уп-равління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької об-ласті про визнання неправомірною відмову у здійсненні перерахунку та виплаті державної (основної) пенсії та додаткової пенсії у відповідності до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист грома-дян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 21.12.2009 року позов задоволено.
Визнано відмову УПФ України у Тиврівському районі Вінницької об-ласті щодо виплати ОСОБА_1. недоплаченої пенсії у розмірах виз-начених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист гро-мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.04.2009 року по 21.10.2009 року, незаконною.
Стягнуто з УПФ України у Тиврівському районі Вінницької області на користь ОСОБА_1. недоплачену за період з 01.04.2009 року по 31.10.2009 року державну пенсію в сумі 16716 гривень та недоплачену до-даткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в сумі 1220 гривні 10 копі-йок.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.01.2010 року задоволено заяву про допущення до негайного виконання постанови цього ж суду від 21.12.2009 року про стягнення на користь ОСОБА_1. державної пенсії за один місяць в розмірі 2388 гривень та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в сумі 174 гривні 30 копі-йок.
В апеляційній скарзі УПФ України у Тиврівському районі Вінницької області просить судові рішення по справі скасувати, постановити нове рі-шення про закриття провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представника УПФ України у Тив-рівському районі Вінницької області, перевіривши матеріали справи та до-води апеляційних скарг, судова колегія приходить до висновку про те, що скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1. являється інвалі-дом 3-ї групи і відноситься до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням та довід-ками МСЕК.
Задовольняючи позовні вимоги суд правомірно виходив з того, що від-повідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист гро-мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», (якою ви-значено порядок та розмір обчислення до 1-ї категорії та у зв’язку з втра-тою працездатності) в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 50 зазначеного вище Закону особам, віднесеним до 1-ї кате-горії, інвалідам 3-ї групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конс-титуцією та Законами України.
Відповідно до роз’яснень п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду Ук-раїни «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 року судам при розгляді справ необхідно виходити з то-го, що нормативно-правові акти державного чи іншого органу (в тому чис-лі і постанови Кабінету Міністрів України) підлягають оцінці на відповід-ність як Конституції так і закону. Якщо при розгляді справи буде вста-новлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не від-повідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, районний суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабі-нету Міністрів України, на яку посилається відповідач, оскільки вона іс-тотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та дер-жавні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року до основних державних со-ціальних гарантій не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При вирішенні спору суд обґрунтовано не прийняв до уваги положення п. 28 розділу 2 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI «про державний бюджет Ук-раїни на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Украї-ни ч. 3 ст. 54, ст. 50, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», викладено в новій редакції, оскільки рішеннями Конституційного Суду Ук-раїни від 22.05.2008 року № 10рп/2008 року зазначений вище п. 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення до деяких законодавчих актів України визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Пояснення представника УПФ України у Тиврівському районі Він-ницької області про те, що останнє не являється належним відповідачем по справі та не може нести відповідальність перед позивачкою ОСОБА_1. за невиплату їй в повному обсязі пенсійних виплат є безпідставними і такими, що спростовуються матеріалами справи.
Вирішуючи спір між сторонами суд повно і всебічно з’ясував обставини справи та вірно застосував норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, що виникли між сторонами по справі.
Разом з тим задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов’я-зання відповідача відшкодувати недоотримані пенсійні виплати та стягну-ти на користь позивача суму недоплаченої основної і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, суд в резолютивній частині постановленого рі-шення не вказав про необхідність зобов’язати УПФ України у Тиврівсь-кому районі Вінницької області провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з посиланням на відповідні норми матеріального права.
Окрім цього, суд визначив суму недоплачених пенсійних виплат ОСОБА_1., що відноситься до виключної компетенції відповідача по справі.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 256 КАС України постанови про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету Ук-раїни або позабюджетних державних фонді в межах суми стягнення за один місяць, виконуються негайно.
Тому при постановленні рішення, суд зобов’язаний був допустити пос-тановлене по справі рішення до негайного виконання в частині суми стяг-нення за один місяць на користь ОСОБА_1
За таких обставин рішення суду в силі залишитись не може і підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України у Тиврівсь-кому районі Вінницької області задовільнити частково.
Постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 21 груд-ня 2009 року та ухвалу цього ж суду від 13 січня 2010 року скасувати.
Постановити нове рішення по справі, яким позовну заяву ОСОБА_1 задовільнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Тиврівському ра-йоні Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 у про-вадженні перерахунку та виплаті недоотриманої пенсії за період з 01.04.2009 року по 31.10.2009 року у розмірі передбаченому ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраж-дали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - непрвомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Тиврівському ра-йоні Вінницької області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і со-ціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка-тастрофи», яка повинна становити не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внас-лідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 50% від міні-мальної пенсії, встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообо-в’язкове державне пенсійне страхування» розміру за період з 01.04.2009 року по 31.10.2009 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення суду допустити до негайного виконання у межах суми, що під-лягає стягненню за один місяць на користь ОСОБА_1.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Верховного Суду України на протязі 2-х місяців.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: