Справа № 11-476/2010 р. Головуючий 1 інстанції: Шипов І.М.
Категорія – скарги Доповідач: Козак В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого судді Козака В.І.,
суддів Мельниченка Ю.В., Трейтяк О.П.,
за участю прокурора Цунцола К.Г.,
захисника ОСОБА_1,
скаржника ОСОБА_2,
слідчого Грукач О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією голови адвокатського об’єднання „Чернігівська обласна колегія адвокатів” ОСОБА_2 на окрему постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Цією постановою був інформований прокурор м. Чернігова про грубе порушення норм КПК України та КК України головою адвокатського об’єднання „Чернігівська обласна колегія адвокатів” ОСОБА_2 Також даною постановою суд зобов’язав прокурора м. Чернігова провести перевірку по фактам наведеним в ній та прийняти рішення відповідно до вимог ст.. ст.. 94, 97 КПК України.
Обґрунтовуючи своє рішення суд вказав, 23 березня 2010 року було винесено постанову про прийняття відмови підсудного від адвоката ОСОБА_3 та зобов’язання адвокатського об’єднання „Чернігівська обласна колегія адвокатів” забезпечити явку в судове засідання 08.04.2010 року захисника для захисту законних прав і інтересів підсудного ОСОБА_4 Оскільки підсудний не був забезпечений захисником в зазначений день, розгляд справи був відкладений на 22 квітня 2010року з зобов’язанням виконати постанову суду від 08 квітня 2010року, яка не була виконана і 22 квітня 2010 року.
Оскільки постанови суду є обов’язковою для виконання на усій території України, а на думку суду листи голови АО „Чернігівська обласна колегія адвокатів” не містять обґрунтовані посилання на норми закону, які б давали підстави не виконувати постанови суду, суд вимушений був відреагувати окремою постановою.
В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати окрему постанову суду з тих підстав, що законодавством встановлено, а саме ст.. 45 КПК України, коли підозрюваному, обвинуваченому та підсудному надається безоплатна правова допомога. Підсудний ОСОБА_4 не підпадає під дію зазначеної норми і тому на нього не розповсюджується обов’язок по наданні безоплатної правової допомоги. А оскільки вимоги про призначення захисника є обов’язкова для керівника адвокатського об’єднання, а не для адвоката, то виконання постанови суду про призначення адвоката в порядку безоплатної допомоги не в порядку встановленому законом, головою адвокатського об’єднання було б допущено втручання в діяльність конкретного адвоката за що є кримінальна відповідальність, ст.. 397 КК України. Відповідно до ст.. 60 Конституції України вимоги про вчинення злочинних дій, навіть, якщо вони постановлені судом, виконанню не підлягають.
Заслухавши доповідача, скаржника ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляцію і просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи в частині апеляційних вимог, та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи в провадженні Новозаводського районного суду м. Чернігова знаходилась кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.. 186 ч.2 КК України.
Під час розгляду справи в судовому засіданні від підсудного ОСОБА_4 надійшло клопотання про відмову від захисника ОСОБА_3 Дане клопотання було задоволено судом та відповідно до ст..ст. 45-47, 61, 296 КПК України від 23 березня 2010 року було винесено постанову про прийняття відмови підсудного від адвоката ОСОБА_3 та зобов’язання адвокатського об’єднання „Чернігівська обласна колегія адвокатів” забезпечити явку в судове засідання 8 квітня 2010 року о 14 годині захисника для захисту законних прав і інтересів підсудного, який знаходиться під вартою. В зазначений день захисник не з’явився, не дало результатів і повторне зобов’язання на 22 квітня 2010 року. На кожне призначення справи до розгляду від адвокатського об’єднання „Чернігівська обласна колегія адвокатів” надходили листи за підписом голови ОСОБА_2 за №73 від 07 квітня 2010 року та за №87 від 21 квітня 2010 року, а.с.154, 160, про відмову у призначенні захисника.
Відповідно до ст.. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 47 КПК України передбачений порядок запрошення і призначення захисника. Частиною четвертою зазначеної статті вказані випадки призначення захисника. Перший, коли відповідно до вимог частин першої і другої статті 45 КПК України участь захисника є обов’язковою, але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника. Другий, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може цього зробити. Таким чином, законодавець не виділяє, в окрему графу порядок призначення захисника, коли обов’язкова участь захисника, ст.. 45 КПК України, а вказує, що захисник повинен бути призначений, як у випадках коли його участь обов’язкова, так і в випадках коли особа потребує захисту, а через брак коштів чи з інших об’єктивних причин не може цього зробити.
Як вбачається зі справи і не оспорюється скаржником, обвинувачений ОСОБА_4 потребував захисту своїх законних інтересів і йому на досудовому слідстві постановою ст. слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 27 січня 2010 року був призначений захисник ОСОБА_3 в порядку ст.. 47 КПК України.
Оскільки виник конфлікт між підсудним та захисником, суд своєю постановою прийняв відмову від захисника, що не суперечить вимогам ст.. 46 КПК України.
Доводи викладені в апеляції і в листах ОСОБА_2 про те, що відповідно до ч.3 ст. 46 КПК України підсудний, відмовившись від захисника, не має право на безоплатну правову допомогу не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства.
Ч.3 ст. 46 КПК України передбачає відмову від захисника у випадках, зазначених у статті 45 КПК України, коли участь захисника обов’язкова, і зовсім не стосується випадку, коли особа бажає запросити захисника, але через брак коштів чи з інших об’єктивних причин не може цього зробити.
Враховуючи, що ОСОБА_4 знаходиться під вартою і не має свободи пересування, він не може запросити захисника, а враховуючи, що він бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів ще й не може цього зробити, то на суд покладено обов’язок прийняти рішення про забезпечення його захистом, що суд і зробив своєю постановою від 23 березня 2010 року.
Безпідставними є посилання скаржника на те, що призначаючи захисника він, як керівник адвокатського об’єднання допустив би втручання в його діяльність, що заборонено законодавством.
Діяльність адвокатури регламентується Конституцією України, Законом України „Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 року, кримінальним та цивільним процесуальним законодавством та іншими законами України. В Законі України „Про адвокатуру” перелічені види адвокатської діяльності, права адвокатів, обов’язки адвокатів та гарантії адвокатської діяльності, ст.. 5, 6, 7, 10 зазначеного закону. Законодавство України передбачає саме заборону втручання в діяльність адвоката, його професійних прав та обов”язків. Призначення захисника за призначенням не є втручання в діяльність адвоката.
За таких обставин, відмовляючи суду в виконанні його рішення, яке набрало чинності і повинно виконуватись на всій території України є порушенням норм діючого законодавства, а тому окрема постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2010 року є законна, обґрунтована, підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України судова колегія,
у х в а л и л а:
Апеляцією голови адвокатського об’єднання „Чернігівська обласна колегія адвокатів” ОСОБА_2 залишити без задоволення, а окрему постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2010 року щодо нього без змін.
СУДДІ:
Козак В.І. Мельниченко Ю.В. Трейтяк О.П.