Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 - 2697 / 10                                   Головуючий  у  1 інстанції:  Смолка І.О.

                                                                            Суддя-доповідач:   Пільщик Л.В.                                      

РІШЕННЯ

Іменем України

«09 » липня 2010 року                                                                  м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:         Пільщик Л.В.

Суддів:                     Краснокутської О.М.

                                            Сапун О.А.

При секретарі:         Белименко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу   Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя   на  постанову Жовтневого  районного суду м. Запоріжжя  від 12 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії «Дітям війни» , -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2009 року  ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом.

В позовній заяві зазначав, що  відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року „Про соціальний захист дітей війни” він має статус дитини війни. Згідно ст. 6 цього Закону з 01.01.2006 року повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. На протязі з 2006 року  по теперішній час така соціальна допомога не виплачувалась. Вважає ці дії відповідача такими, що суперечать чинному законодавству. Про порушення його прав він дізнався з засобів масової інформації. З цих підстав просив відновити йому строк для звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя   щодо нездійснення перерахунку та невиплати їй надбавки до пенсії та зобов’язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної суми допомоги „Дітям війни” з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по теперішній час.

Постановою Жовтневого  районного суду м. Запоріжжя   від 12 березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому  районі м. Запоріжжя  щодо несплати  ОСОБА_3 щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни»  за період з 08.12.2008 року по 12.03.2010 року.

 Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському  районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та  ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 08.12.2008 року по 12.03.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційний скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові Управління пенсійного фонду посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна  скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

            У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

            Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( е неконституційними).

             Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.

             Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов”язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за 2009 рік.

             Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення.

             З урахуванням наведених обставин. постанова відповідає вимогам закону і скасуванню чи зміні не підлягає.  

Ухвалюючи ж рішення про донарахування і виплату надбавок за 2010 рік, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ст. 104 КАС України передбачений судовий захист вже порушеного права особи, а спори на майбутнє суд вирішувати не вправі.

В ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Зважаючи на те, що станом на 12 .03. 2010  року (дати винесення постанови ) строк виплати надбавки за січень – березь 2010 року ще не сплинув, Державний бюджет України на 2010 рік ще не був затверджений, достатніх підстав для висновку про порушення відповідачем вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2010 році суд першої інстанції не мав.

За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо порушення Пенсійним фондом прав позивача у січні – березні 2010 року є завчасним, а тому оскаржувана постанова відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині кінцевого періоду перерахунку та виплати підвищення до пенсії, тобто до 31 грудня 2009 року.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 317  ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя  задовольнити частково.

         Постанову   Жовтневого  районного суду м. Запоріжжя  від 12 березня 2010 року по цій справі змінити  в частині кінцевого періоду донарахування та виплати підвищення до пенсії, тобто до 31 грудня 2009 року.

         В іншій частині постанову залишити без змін.

           Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.

Головуючий:      

Судді: