АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -7790-2010 Головуючий по 1-й інстанції:
Демиденко І.О.
Суддя-доповідач: Прядкіна О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді Прядкіної О.В.,
Суддів Чернова С.І.,Карнауха П.М.
При секретарі Лимар О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними cкаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4
на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 27 квітня 2010р.
по справі за позовом публічного акціонерного товариства -Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредиту
судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 27 квітня 2010р. задоволено позов публічного акціонерного товариства - Банк «Фінанси та кредит» та стягнуто на його користь в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в сумі 18 662,18 грн. з врахуванням відсотків, комісій та пені, 186,62 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених при подачі позову.
Рішення суду оскаржене ОСОБА_3 та ОСОБА_4
ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення в частині стягнення з нього 6517,09 грн. пені та в частині стягнення з ОСОБА_4 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Зазначає, що місцевий суд при визначенні розміру пені допустив порушення вимог ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» , яка передбачає , що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
-2-
ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення в частині стягнення з нього в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Вважає, що підвищення банком відсоткової ставки для боржника ОСОБА_3 є підставою для припинення договору поруки, укладеного з ним. Просить ухвалити нове рішення в цій частині, яким в задоволенні позовних вимог до нього відмовити.
Перевіривши справу в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, Банк «Фінанси та кредит» згідно кредитного договору від 01 листопада 2007р. надав ОСОБА_3 кредитні ресурси в сумі 15 000грн. до 01 листопада 2010р. зі сплатою 0,0001% річних.
В забезпечення виконання зобов»язань по кредитному договору від 01 листопада 2007р. був укладений договір поруки з ОСОБА_4
Однак ОСОБА_3 неналежно виконував умови договору та станом на 26 листопада 2009р. утворилась заборгованість в сумі 2 919грн.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог фізичних осіб і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предметом позовних вимог є стягнення заборгованості по кредитному договору.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Банк «Фінанси та кредит» надав суду розрахунок заборгованості ( а.с. 5).
Відповідачі не надали жодного доказу в спростування наданих розрахунків.
Не може бути прийнято до уваги п осилання в апеляційних скаргах на порушення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» при визначенні розміру пені , так як відповідно до преамбули названого Закону зазначено, що суб'єктами договірних правовідносин, що регулюються цим Законом, є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Установлено, що в правовідносинах між сторонами відповідач-позичальник виступав як фізична особа, а не суб'єкт підприємницької діяльності.
Тому зазначений закон не поширюється на спірні правовідносини.
Твердження в апеляційній скарзі ОСОБА_4 про те, що після підвищення ОСОБА_3 відсоткової ставки за кредитним договором змінились зобов»язання сторін, а,отже, договір поруки є припиненим – не може бути прийнято до уваги, так як поручитель свідчив, що він ознайомлений з Кредитним договором та погоджувався з його умовами, в тому числі і з п.4.9.
Відповідно до положень ст.11 ЦПК України відповідачі вимог про припинення договору поруки не заявляли.
Крім того, відповідно до п.2 Договору поруки поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що й Боржник, у т.ч. по основному боргу, оплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, оплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.
-3-
За таких обставин, місцевий суд прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 18 662,18 грн. з врахуванням відсотків, комісій та пені.
Тому рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін, так як доводи апеляційних скарг його не спростовують.
Разом з тим, вирішуючи питання про судові витрати, місцевий суд помилково стягнув їх з відповідачів в солідарному порядку, хоча вимоги ст.543 ЦК України поширюються лише на виконання договірного зобов?язання, а нормами ЦПК України (глава 8) не передбачено солідарного порядку стягнення судових витрат з відповідачів у справі.
У зв»яку з цим рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розподілу судових витрат та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення їх з відповідачів в рівних частках.
Керуючись ст.ст.303,307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В АЛ И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 27 квітня 2010р. в частині стягнення в солідарному порядку судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи змінити, ухваливши в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з кожного по 93 грн.31 коп. судового збору та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 27 квітня 2010р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
С У Д Д І
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -7790-2010 Головуючий по 1-й інстанції:
Демиденко І.О.
Суддя-доповідач: Прядкіна О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді Прядкіної О.В.,
Суддів Чернова С.І.,Карнауха П.М.
При секретарі Лимар О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними cкаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4
на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 27 квітня 2010р.
по справі за позовом публічного акціонерного товариства -Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредиту
Керуючись ст.ст.303,307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В АЛ И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 27 квітня 2010р. в частині стягнення в солідарному порядку судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи змінити, ухваливши в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з кожного по 93 грн.31 коп. судового збору та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 27 квітня 2010р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
С У Д Д І