АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1 Справа №33-486/10 Категорія ст.124 КУпАП

Доповідач: Сілкова І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 березня 2010 року                                                                                           м. Київ

Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва – Сілкова І.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності –  ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2010 року та клопотання про поновлення строку на її оскарження, -

В с т а н о в и л а:

Цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобам строком на 1 (один) рік.

З постанови суду вбачається, що 21.12.2009 року о 13 год. 30 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем “ДАФ” НОМЕР_1 по пр-ту Л. Курбаса – вул. Стрикача в м. Києві, в порушення п. 13.1 ПДР України, під час руху не дотримався безпечного бокового інтервалу до автомобіля “Опель” НОМЕР_2, який рухався з правої сторони в попутному напрямку, внаслідок чого сталося зіткнення між вказаними автомобілями, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не оспорюючи фактичні обставини справи, просить змінити постанову суду в частині накладення виду адміністративного стягнення. Вважає, що судом при призначенні виду адміністративного стягнення не були враховані дані про його особу, щире каяття та інші обставини, що пом’якшують відповідальність. При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що він щиро розкаявся у вчиненому, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, на його утриманні перебуває родина, працює водієм, іншої спеціальності він немає, тобто його робота пов’язана з керуванням транспортними засобами, інших джерел утримання родини у нього немає, а позбавлення його права керування транспортними засобами позбавить його можливості працювати і родина залишиться без засобів для існування. Також, ОСОБА_1 просить поновити пропущений ним строк на апеляційне оскарження постанови судді та зазначає, що про розгляд справи в суді він не знав, оскільки з  18 січня 2010 року по 10 лютого 2010 року перебував у відрядженні.

Перевіривши доводи, якими ОСОБА_1 обґрунтовує причини пропуску десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає їх поважними, оскільки згідно подорожнього листа №397976 (а.с.17) та посвідчення про відрядження (а.с.18) останній перебував у відрядженні з 18.01.2010 р. по 10.02.2010 р., однак суд, в порушення вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП розглянув справу у відсутності правопорушника і в матеріалах справи відсутні дані які б свідчили про належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про  місце і час розгляду справи.

За таких обставин, апеляційний суд вважає необхідним поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2010 року, оскільки пропущений він був з поважних причин.

Доповівши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1, вислухавши його пояснення щодо обставин вчинення ним адміністративного правопорушення та доводи на обгрунтування апеляції, який просив замінити накладений на нього районним судом вид адміністративного стягнення на штраф, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п. 13.1 Правил дорожнього руху України є обґрунтованими і підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом огляду місця ДТП та схемою до нього, поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, а тому вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена і його дії вірно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на один рік, яке у відповідності зі ст. 30 КУпАП застосовується до правопорушника за грубе або систематичне  порушення порядку користування цим правом, судом не були враховані характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1, ступень його вини, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, щиро розкаюється у тому, що допустив порушення правил дорожнього руху, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, ступеню його вини та відсутністю обставин, що обтяжують відповідальність, даних про особу ОСОБА_1, який працює водієм, іншої професії він немає, а позбавлення його права керування транспортними засобами призведе до звільнення його з роботи, вважаю можливим змінити вид адміністративного стягнення, накладений районним судом, на штраф.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя  –

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити ОСОБА_1 пропущений ним строк на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення – змінити.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – 425 гривень, а в решті постанову суду залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                                           І.М.Сілкова