АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1 Справа №33-517/10 Категорія ст.124 КУпАП
Доповідач: Сілкова І.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2010 року м. Київ
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва – Сілкова І.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, адвоката – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2010 року, -
В с т а н о в и л а:
Цією постановою, ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобам строком на 6 (шість) місяців.
З постанови суду вбачається, що 20.01.2010 року о 12 год. 10 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем “ВАЗ” НОМЕР_1 по вул. Тургенівській в м. Ірпінь, в порушення п. 13.1 ПДР України, не дотрималась безпечного інтервалу з транспортним засобом, що рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснила зіткнення автомобілем “Audi” НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не оспорюючи фактичні обставини справи, просить змінити постанову суду в частині накладення виду адміністративного стягнення. Вважає, що при призначенні виду адміністративного стягнення суд не врахував таку важливу обставину, як складні погодні умови, що склалися в Україні у зимовий період, не зазначив обгрунтування застосування більш суворого стягнення ніж штраф. Крім того, відповідно до вимог ст. 30 КУпАП, позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів застосовується до правопорушника за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Доповівши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника – адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити та замінити накладений на ОСОБА_1 районним судом вид адміністративного стягнення на штраф, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п. 13.1 Правил дорожнього руху України є обґрунтованими і підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення та схемою до нього, поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, а тому вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена і її дії вірно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, вважаю, що при призначенні виду адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 більш суворого виду адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП - позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців. Доводи апелянта про суворість накладеного судом виду адміністративного стягнення є безпідставними, оскільки адміністративне стягнення призначено в межах санкції статті, з урахуванням вимог ст.ст. 33-35 КУпАП та конкретних обставин справи.
За таких обставин, вважаю, що постанова судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для зміни виду адміністративного стягнення не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя –
П О С Т А Н О В И Л А:
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2010 року, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та позбавлена права керування транспортними засобами на 6 (шість) місяців - залишити без зміни, а її апеляцію – без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М.Сілкова