АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
Справа № 22-ц-96-Ф/07 Головуючий суду першої інстанції Шумов В.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Мудрова В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.
суддів Полянської В.О.
Мудрової В.О.
при секретарі Цендрі О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Керченського міського суду АР Крим від 17 жовтня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, якій був розірваний 26 липня 2002 року. Від спільного життя мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження. У неї з відповідачем була домовленість про добровільну виплату ним аліментів, однак платежі були нерегулярними, а у теперішній час відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Зазначила, що син проживає з нею та повністю перебуває на її утриманні, у зв'язку з чим просила стягнути аліменти на її користь для утримання сина до його повноліття.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 17 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 був задоволений - стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, у розмірі 400 гривень щомісячно, починаючи з 5 жовтня 2006 року і до повноліття дитини.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалите нове, яким стягнути з нього аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частки його заробітку. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом не були всеціло та всесторонньо з'ясовані обставині у справі, що призвело до неповноти та необ'єктивності розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно із вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє
2
законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів
апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов"язані Утримувати дитину до досягнення нею повноліття. У відповідною до статі 184 вказаного Кодексу, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, чаастину Доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі по 26 липня 2002 року (а.с.3). Від сумісного життя вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, згідно свідоцтва про народження, батьком якого є відповідач (а.с.4). З пояснень позивачки випливає те, що неповнолітній син проживає разом з нею і повністю перебуває на її утриманні, що не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні.
У судове засіданні апеляційної інстанції відповідач надав довідку № 46 від 23 березня 2007 року, з якої випливає те, що в період з 1 листопада 2006 року по 9 лютого 2007 року, сума його заробітної плати складала 2598 грн. 96 коп. Тобто у середньому -по 649 грн. 74 коп. щомісячно.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що, ухвалюючи рішення про стягнення аліментів на користь позивачки, судом були недостатньо враховані вимоги статті 182 Сімейного кодексу України.
Також колегія суддів бере до уваги те, що у судовому засіданні апеляційної інстанції позивачка погодилась зменшити суму аліментів, які підлягають стягненню з відповідач на її користь для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 до його повноліття, до 300 грн. Відповідач згоден сплачувати аліменти в даній сумі.
Оскільки при визначенні розміру аліментів судом недостатньо враховане матеріальне становище відповідача, неможливість платити визначену судом першої інстанції суму аліментів, інші обставини, що мають істотне значення, враховуючи, що тим самим неповно з'ясовані обставини, що мають значення /для справи, та неправильно застосовані норми матеріального права, що згідно з частиною 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції, судова колегія знаходить необхідним змінити розмір стягнення аліментів, встановивши його в розмірі 300 грн. щомісячно.
Враховуючи наведене, на підставі статей 180-184 Сімейного кодексу України, і керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, статтями 309 і 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРИШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 17 жовтня 2006 року змінити, визначити розмір аліментів з ОСОБА_2, встановивши його в розмірі 300 грн. щомісячно. У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.