Справа №22ц -679/07 Головуючий в 1 інстанції: Савицька Н.В.
Категорія: 10 Доповідач: Киця С.І.
____________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ__________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» серпня 2007 року. м. Луцьк.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Сівчука Є.І.,
суддів - Киці С.І., Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю:
позивача ОСОБА_1.,
представника позивача ОСОБА_6.,
відповідачів: ОСОБА_2., ОСОБА_3.,
представника відповідача ОСОБА_2. - ОСОБА_7.,
представника відповідача СМП «Луцькагробуд» - Досова М.Є.,
представника відповідача ДП «Комунальник» - Денисюка П.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, Дочірнього підприємства «Комунальник», Спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву «Луцькагробуд» про визнання ордера недійсним та виселення і зустрічним позовом ОСОБА_2 до Спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву «Луцькагробуд», Дочірнього підприємства «Комунальник», Заборольської сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_1 про визнання права власності на житло та визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 13 червня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі на рішення Луцького міськрайонного суду від 13 червня 2007 року відповідач ОСОБА_2., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове - про задоволення його позовних вимог, відмовити в позові ОСОБА_1.
Оскаржуваним рішенням первісний позов задоволено, ухвалено визнати недійсним ордер за №2 від 29.12.2003 року, який виданий Дочірнім підприємством «Комунальник» ОСОБА_2 на вселення в кімнату за АДРЕСА_1, виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири за АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
В первісному позові до Спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву «Луцькагробуд» відмовлено. В зустрічному позові
ОСОБА_2 до Спільного міжгосподарського підприємства по
агропромисловому будівництву «Луцькагробуд», Дочірнього підприємства
«Комунальник», Заборольської сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_1 про визнання права власності на житло - квартиру за АДРЕСА_1 та визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло - квартиру за АДРЕСА_1 від 22.11.2000 року, яке видане Заборольською сільською радою на ім»я ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з Дочірнього підприємства «Комунальник», ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 суму в розмірі 17 грн. по 5 грн. 67 коп. з кожного понесених витрат по сплаті судового збору та суму в розмірі 7 грн. 50 коп. по 2 грн. 50 коп. з кожного понесених витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи, стягнуто з ОСОБА_2. в дохід держави суму в розмірі 51 грн. судового збору.
В даному судовому засіданні відповідач ОСОБА_2. та його представник ОСОБА_7., відповідач ОСОБА_3., яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5., ОСОБА_5. апеляційну скаргу підтримали із наведених у ній підстав та просили скаргу задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6., представники відповідачів СМП «Луцькагробуд» та ДП «Комунальник»Досов М.Є., Денисюк П.Ф. апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.01.1984 року ОСОБА_1 в порядку ст. ст. 128, 129 Житлового кодексу України виданий ордер для вселення в кімнату за АДРЕСА_1 Волинської області і з 22.11.2000 року позивачка є власником квартири за АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло, виданим Заборольською сільською радою Луцького району Волинської області (а.с.8).
22.08.2004 року відповідач ДП «Комунальник» видав ОСОБА_2. ордер на вселення в спірну квартиру на «площу в гуртожитку» та 02.01.2004 року продав дану квартиру останньому, що підтверджується договором купівлі - продажу (а.с.5,49).
Згідно ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 155 Житлового кодексу України передбачено, що жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ч.1 ст. 59 Житлового кодексу України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадку подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Відповідно до ч.1 ст. 117 Житлового кодексу України у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.
Згідно з п.2 ст. 48 Закону України «Про власність» власник може вимагати усунення будь - яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання недійним ордеру №2 від 29.12.2003 року на вселення ОСОБА_2. в квартиру АДРЕСА_1, оскільки власником спірної квартири з 22.11.2000 року є позивач ОСОБА_1
Дана квартира на момент видачі ордеру ОСОБА_2. не мала статусу гуртожитку, про йому було відомо. Ця обставина підтверджується рішенням Заборольської сільської ради №12/22 від 25.04.2000 року, яким визнано гуртожитки для малосімейних по вул. Володимирській, 95а, 102 такими, що втратили статус гуртожитків та надано їм статус житлових будинків для малосімейних (а.с. 136).
Рішенням Заборольської сільської ради №12/23 від 25.04.2000 року визнано житлові будинки для малосімейних по вул Володимирській, 95а, 102 власністю СМП «Луцьагробуд». СМП «Луцьагробуд» здійснено приватизацію належного йому державного житлового фонду (а.с. 137). Приватизація ОСОБА_1. квартири АДРЕСА_1 здійснена у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Посилання апелянта на виконання умов договору купівлі - продажу спірного житла від 2 січня 2004 року, укладеного між ним та дочірнім підприємством «Комунальник», та те, що він є добросовісним набувачем, не заслуговують на увагу. Договір купівлі - продажу не посвідчений нотаріально та не здійснена його державна реєстрація, отже він є нікчемним.
Відповідачка ОСОБА_3. разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без будь - яких правових підстав вселилась та проживає у спірному приміщенні. Відповідачами ОСОБА_2., ОСОБА_3. порушено право власності ОСОБА_1., а тому суд правомірно прийняв рішення про їх виселення.
Судом правильно не взято до уваги твердження ОСОБА_2. та його представника ОСОБА_7. про те, що позивачка не проживала в спірній квартирі та неправомірно отримала свідоцтво про право власності на житло, оскільки встановлено, що приватизація спірної квартири мала місце до того, як у відповідача виникло право на проживання і ніяким чином не порушувала права ОСОБА_2.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.
Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 13 червня 2007 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.