Справа № 22ц-1155/2007 Головуючий у 1-й інстанції: Цигура Н.А.
Категорія - цивільна Доповідач: Лазоренко M.I
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді: Іваненко Л.В.
суддів: Лазоренка М.І., Губар Т.С.
при секретарі: Івановій Н.Б ,
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення
Срібнянського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики
встановив:
15.03.2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки боргу в сумі 3 415,84 гривень та судових витрат. Свої вимоги обґрунтувала тим, що 20 жовтня 2005 року вона надала позику ОСОБА_1 у сумі 3415 грн. 84 коп.. На підтвердження договору позики ОСОБА_1 надала їй розписку. У судовому засіданні позивачка свої вимоги змінила й просила стягнути з відповідачки за договором позики - 2530,02 грн., 3% річних від простроченої суми та судові витрати.
Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 2530 грн.02 коп. боргу за договором позики, 150 грн. 98 коп. - 3% річних від простроченої суми за період з 1 грудня 2005 року по 22 травня 2007 року , 51 грн. у повернення сплаченого судового збору та 30 грн. у повернення сплачених витрат на і формаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 2762 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати зазначене
рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні
позову. Апелянт вказує на те, що рішення є незаконним та не
обґрунтованим. При винесенні рішення суд не врахував того, що вона працювала продавцем у магазині, який належить позивачці і що вона написала розписку під її психологічним тиском, як запоруку погашення нестачі, яка була виявлена у магазині у жовтні 2005 року. Крім того, на думку апелянта, судом не дана оцінка доказам, зокрема розписці, яка не містить підпису позичальника та дати складання розписки, а також не врахована та
2
обставина, що договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей, яких позивачка їй не передавала.
В своїх заперечення ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення суду залишити без змін. Зазначаючи, що рішення суду є обґрунтованим., а доводи апелянта не відповідають дійсності, оскільки боргова розписка написана відповідачкою власноручно, а передача їй грошей підтверджується показами свідків.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Встановленою що 15.03.2007 року позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідачки боргу в сумі 3 415,84 гривень та судових витрат. Відповідно до протоколу судового засідання, у суді позивачка свої вимоги змінила й просила стягнути з відповідачки за договором позики - 2530,02 грн., пояснивши, що зменшила суму основного боргу на 885грн. 02 коп., так як на зазначену суму відповідачці була недоплачена заробітна плата, крім того позивачка заявила нові позовні вимоги й просила стягнути з відповідачки 3% річних від простроченої суми, що становить 150грн. 98 коп., а всього 2762 грн..
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що 20 жовтня 2005 року між сторонами був укладений договор позики, відповідно до якого ОСОБА_2 передала у борг ОСОБА_1 гроші в сумі 3 415,84 гривень до 1 грудня 2005 року, що підтверджується письмовою борговою розпискою та що відповідачка не виконала взятих на себе зобов'язань й не повернула борг.
Проте з таким висновком суду 1 інстанції не може погодитись апеляційний суд.
Відповідно до ст.. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другої сторони (позичальникові ) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Відповідно до ст.. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладання договору позики може бути представлена розписка.
Відповідно до ст.. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах і підписаний його стороною.
3
Як видно із матеріалів справи позивачка суду надала розписку, яка написана від імені ОСОБА_1 про одержання у борг 3415 грн. 84 коп., проте на розписці відсутній підпис позичальника(а.с.4). Враховуючи, що сторонами в повній мірі не дотримані вимоги закону щодо дотримання обов'язкової письмової форми правочину, суд зазначену розписку не може вважати належним доказом отримання ОСОБА_1 у борг грошей.
Допитана судом 1 інстанції свідок ОСОБА_4., підтвердила доводи відповідачки, що в магазині, в якому вона та відповідачка працювали, була виявлена нестача товаро-матеріальних цінностей і, що розписка була написана, як запорука погашення нестачі.
Наявність трудових відносин між сторонами не заперечувала й позивачка, пояснивши зменшення позовних вимог на суму 885грн. 02 коп., недоплатою ОСОБА_1 заробітної плати.
При таких обставинах апеляційний суд дійшов висновку, що позивачка не передавала відповідачці у борг наведену вище суму коштів та, що між сторонами договір позики в порядку передбаченому законом не укладався . Між сторонами існували трудові відносини і спір з приводу нестачі грошових коштів належало вирішувати відповідно до норм трудового права..
Оскільки наведеним обставинам суд 1 інстанції не дав належної правової
оцінки та постановив незаконне рішення, воно підлягає скасуванню з
постановлениям нового рішення про відмову ОСОБА_2у
задоволенні позову до ОСОБА_1про стягнення
боргу.
Керуючись ст.ст. 207, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 209, 218, 10, 60, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2007 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики
відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.