Справа №2-О-155/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2010 року                                             Подільський районний суд м. Києва,

у складі: головуючого – судді                                       Трегубенко  Л.О.,

при секретарі                                               Лемішко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, - про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, - заінтересовані особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_7 р. померла його бабуся - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 04.01.2010 р. відділом реєстрації смерті у м. Києва, актовий запис № 198.

18.03.2009 р., за свого життя, бабуся склала заповіт, посвідчений державний нотаріус нотаріусом Четвертої київської державної нотаріальної контори, реєстр № 1-559, і заповіла йому 1/4 частину всього свого майна.

Після смерті бабусі звернувся до Четвертої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з метою отримання свідоцтва про право на спадщину.

Проте, у видачі свідоцтва було відмовлено, у зв'язку з невідповідністю його по батькові, зазначеного у заповіті, свідоцтву про народження, паспорту та іншим документам, що посвідчують особу.

Заповіт складений нотаріусом зі слів його бабусі, яка не вірно вказала по-батькові спадкоємця, зокрема, в заповіті зазначено, що право на спадкування має ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а він - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 21.06.1985 р. та паспортом серії НОМЕР_4, виданим 08.12.2001 р. Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Положеннями ст. 1247, 1248 ЦК України та розділом 17 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р., визначено порядок складання та посвідчення заповітів нотаріусами, і не передбачено можливості внесення будь-яких змін та виправлень у заповіт, такі виправлення можуть бути вчинені лише особисто та за письмовою заявою заповідача (ч.5.6,7 ст. 1254 ЦК України).

Заявник просив установити факт належності заповіту, складеного 18.03.2009 р. ОСОБА_5 та посвідченого державним нотаріусом Четвертої київської державної нотаріальної контори, реєстр № 1-559, - на ім»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, йому - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судове засідання заявник не з'явився, його представник на підставі довіреності ОСОБА_7 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги підтримує із наведених підстав, просить задовольнити.

Заінтересовані особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2, ОСОБА_4 із заявою ознайомлені, заперечень не надали, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 р., що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 29.03.2010 р. відділом реєстрації смерті, актовий запис № 5784 (а.с.24).

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підтверджена і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 256 ч.б ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_7 р. померла ОСОБА_5 у віці 83 роки, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 04.01.2010 р. відділом реєстрації смерті у м. Києві, актовий запис № 198 ( а.с.7).

18.03.2009 р., за свого життя, ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений державний нотаріус нотаріусом Четвертої київської державної нотаріальної контори, реєстр № 1-559, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі, все те, що належатиме їй на день смерті й на що вона матиме право за законом заповіла: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, - в рівних частинах кожному, що підтверджується копією заповіту (а.с.5).

Заявник - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є внуком спадкодавця ОСОБА_5, і сином її дочки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копіями свідоцтв про народження та про укладення шлюбу (а.с.8-10).

Четверта київська державна нотаріальна контора не прийняла у заявника заяву про прийняття спадщини за заповітом, в якому зазначене його по батькові - «ОСОБА_3» не збігається з по батькові -«ОСОБА_3», зазначеним у свідоцтві про народження, паспорті та інших документах (а.с.10-14).

Щодо належності заявника до спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 р., жодних заперечень не надійшло.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у сукупності, дійшов висновку про доведеність факту належності заповіту, складеного 18.03.2009 р. ОСОБА_5 та посвідченого державним нотаріусом Четвертої київської державної нотаріальної контори, реєстр № 1-559, - на ім»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, заявнику - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі наведеного, ст.ст. 256-259, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

РІШИВ:

Заяву задовольнити, встановити факт належності заповіту, складеного 18.03.2009 р. ОСОБА_5 та посвідченого державним нотаріусом Четвертої київської державної нотаріальної контори, реєстр № 1-559, - на ім»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, заявнику -ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд в м. Києві в установленому законом порядку.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів дня його оголошення, а апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви.

Суддя: