АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1390/07 Головуючий по 1 інстанції-
Категорія - 29 Пироженко С.А.
Доповідач в апеляційній
інстанції- Соломка І.А.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 25 " липня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого -судді Храпка В.Д.
суддів Демченка В.А., Соломки І.А.,
при секретарі Шанауліній І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи КП ВЖ РЕУ-6 про встановлення порядку користування житловим приміщенням та зміну договору найму житлового приміщення, вивчивши матеріали справи,-
встановила:
В березні 2007 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою.
При цьому вказувала на те, що під час шлюбу з відповідачем, зі згоди наймача -ОСОБА_1, вона вселилася в картиру АДРЕСА_1 , в 1992 році народилася дочка ОСОБА_4, вони проживали в квартирі як члени сім »ї наймача, в березні 2007 року шлюб розірвано, відповідачі почали вимагати іх виселення, квартира не приватизована ,знаходиться в комунальній власності міста, оскільки позивачі іншого житла не мають , виник спір про порядок користування квартирою житлова площа якої - 44,9 кв.м., позивачі займають кімнату площею 9 кв.м., відповідачі три інші кімнати.
В судовому засіданні позивачка просила виділити їй з дочкою ізольовані кімнати площею 10.5 кв.м. і 9.3 кв.м. в спірній квартирі, зобов»язавши ЖЕО укласти з нею окремий договір їх найму ; відповідачі позовні вимоги визнали частково, згідні ізольовану кімнату
площею 9.3 кв.м. виділити неповнолітній ОСОБА_4, щодо виділення кімнати позивачці ОСОБА_3 заперечували; третя особа в поданій до суду заяві не заперечувала проти позову.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2007 року позов задоволено, встановлено порядок користування квартирою за яким ОСОБА_3 та її неповнолітній дочці ОСОБА_4 виділено в користування ізольовані жилі кімнати площею 10,5 та 9.3 кв.м.,а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ізольовані жилі кімнати площею 7.7 та 17.4 кв.м. , інші підсобні приміщення спірної квартири залишені в спільному користуванні; зобов»язано КП ВЖ РЕУ-6 укласти зі сторонами по справі окремі договори найму житлових кімнат, виділених їм у користування.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати та постановити нове рішення яким в задоволенні позову відмовити, оскільки суд при ухваленні рішення неповно з»ясував обставини справи допустив порушення норм матеріального права , виділивши відповідачам в користування прохідну кімнату.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді, судова палата вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги районний суд встановив сторонам порядок користування житловими кімнатами, зобов»язавши КПВЖ РЕУ-6 укласти окремий договір їх найму, зазначивши в рішенні, що всі вони є ізольованими.
Однак погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, районний суд неправильно застосував норми матеріального права і суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі ч 1 ,п.1, 3 і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове з наступних підстав .
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до роз»яснень Пленуму Верхового Суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 року № 11 «Про судове рішення» (зі змінами), рішення є законним тоді., коли суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені всі обставини , які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними , відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами , дослідженими в судовому засіданні.
Цим вимогам рішення суду не відповідає.
Судом апеляційної інстанції встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Квартира АДРЕСА_1 не приватизована і знаходиться в комунальній власності міста, її житлова площа 44,9 кв м., загальна площа 61,9 кв.м.., складається з чотирьох житлових кімнат площею : 10,5 кв.м., 17.4 кв.м ( з балконом), 9.3.кв. м. та 7,7 кв. м. (з яких лише кімната розміром 10,5 кв. м. є ізольованою), коридора -6.4 кв.м., кухні - 6,4 кв.м., ванни та туалету.
Відповідно до довідки № 1156 від 26.02.07 р. КП ВЖ РЕУ-6 в квартирі зареєстровано чотири особи - ОСОБА_1 - наймач , її син ОСОБА_2, невістка ОСОБА_3 та онука ОСОБА_4
Суд першої інстанції вірно дав правову оцінку правомірності вселення та проживання на даний час позивачів у спірній квартирі, як членів сім»ї наймача, та зазначив, що відповідно до ст.. 64 ЖК України вони користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть всі обов»язки, що випливають з договору найму жилого приміщення, але помилково визначив всі чотири житлові кімнати, як ізольовані, що не відповідає дійсності.
Згідно ст.. 104 ЖК України член сім»ї наймача вправі вимагати , за згодою інших членів сім»ї, які проживають разом, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу , що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст..
63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім»ї дати згоду на укладення окремого договору найму спір може бути вирішено в судовому порядку.
Ст. 63 Ж К України визначає, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат. Не може бути самостійним договором найму кімната, зв»язана з іншою кімнатою спільним входом.
В п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду україни від 12 квітня 1985 р. № 2(зі змінами ) «Про деякі питання , що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» зазначено, що відповідно до ст.. 104 ЖК України суд вправі задовольнити вимоги члена сім»ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат.
Суд першої інстанції в порушення даної вимоги встановив порядок користування та зобов»язав РЕУ-6 укласти зі сторонами окремий договір найму жилих кімнат з яких одна є прохідною, дві інші - запрохідні, і лише кімната площею 10.5 кв.м. - ізольована , тому рішення суду підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст.. 63, 64, 104 ЖК УК України, ст.ст. 303, 304,307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія ,-
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити .
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2007 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи -КП ВЖ РЕУ-6 про встановлення порядку користування житловим приміщенням та зміну договору найму житлового приміщення - відмовити.
Рішення суду набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.