Справа №22ц-1359/07 Категорія - 39,40

Головуючий по 1 інстанції -Пархета А.В.

Доповідач           в         апеляційній

інстанції-

Соломка І.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

" 25 " липня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого- судді    Храпка В.Д.,

суддів                            Демченка В.А., Соломки І.А.,

при секретарі               Шанауліній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду 31 травня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської стоматологічної поліклініки про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, вивчивши матеріали справи, судова колегія ,-

встановила:

11.04. 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 15.02.2007 року рішенням апеляційного суду Черкаської області був поновлений на посаді лікаря-стоматолога Уманської стоматологічної поліклініки, згідно наказу № 13-К від 16.02.07 року відповідач поновив його на вказаній посаді, але ознайомив зі змістом наказу лише 16.03.07 р., тому він своєчасно до виконання трудових обов»язків не приступив ,16.03.07 р. - був звільнений наказом № 16-К за прогул без поважних причин.

Вважає наказ про його звільнення незаконним і просить поновити його на попередній посаді, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в сумі 15000 грн.

Рішенням Уманського міськрайонного суду від 31 травня 2007 року ОСОБА_1 в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог посилаючись на неповне з»ясування обставин справи судом першої інстанції, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, районний суд виходив з того, що позивач будучи поновлений 15.02.07р.рішенням апеляційного суду на посаді лікаря-стоматолога Уманської стоматологічної поліклініки та знаючи про негайне його виконання    ,будучи повідомленим листом про поновлення його на роботі,     допустив

прогул без поважної причини за що був звільнений з роботи 16.03.07р. на законних підставах згідно п.4 ст. 40 КЗпП України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість постановленого судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно з»ясував обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази, вірно визначив юридичну природу спірних відносин і закон, який їх регулює,та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

В п.34 Постанови від 6 листопада 1992 року № 9 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» зі змінами і доповненнями зазначено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Черкаської області від 15.02.2007 року позивач був поновлений на посаді лікаря-стоматолога Уманської стоматологічної поліклініки з 22.05.2006 року, на його користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та виплати йому місячного заробітку допущено до негайного виконання та проголошено публічно в присутності представників обох сторін, чого позивач не заперечував.

Рішення суду в якому допущено судом негайне виконання є обов»язковим для всіх організацій, підприємств і установ і підлягає негайному виконанню на всій території України( ст.. 124 ч.5 Конституції України, ст.. 14 ЦПК України, ст.. 11 ЗУ «Про судоустрій України»).

Відповідач в добровільному порядку виконав зазначене рішення суду , поновивши позивача наказом № 13/к від 16.02.2007року на посаді лікаря-стоматолога та письмово повідомив Державну виконавчу службу про своєчасне виконання рішення суду. Про поновлення на роботі позивач повідомлений 19.02.07 р. в письмовій формі листом .

Як встановлено судом, ОСОБА_1 без поважних причин на роботу не вийшов, з»явився лише 16.03.07 р. та був під розписку ознайомлений з наказом про поновлення на роботі, в цей же день за згодою профспілкового комітету позивача за прогул без поважної причини звільнено з роботи про що видано наказ № 16/к від 16.03.07 р. з яким його ознайомлено.

Посилання апелянта на неповне з»ясування судом першої інстанції обставин справи, в тому числі на те, що суд не встановив чи був він допущений до виконання своїх посадових обов»язків - безпідставне, оскільки трудове законодавство вказаної процедури не передбачає.

В апеляції позивач зазначає, що суд порушив вимоги ст.. 77 ЗУ «Про виконавче провадження» оскільки в ній вказано, що рішення суду про поновлення на роботі вважається виконаним з моменту фактичного допущення незаконно звільненого працівника до виконання попередніх обов»язків.

З цим твердженням судова колегія не погоджується і не вбачає порушень вказаної статті , так як апелянт трактує її на свою користь, хоча ст.. 77 цього закону звучить : «Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення  зазначеного працівника до  виконання попередніх обов»язків  на підставі

відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника».

Прийняте судом першої інстанції рішення про відмову в задоволенні позову обґрунтоване наявними у справі доказами, постановлене у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, передбачених ст.309 ЦПК України, немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309,314, 315 , 317,319ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу на рішення Уманського міськрайонного суду 31 травня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської стоматологічної поліклініки про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди ,-    відхилити.

Рішення Уманського міськрайонного суду 31 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2 місяців із дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.