Справа  № 2-88/2010 р.                                                                    

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9 червня  2010 року

                      Костопільський  районний суд   Рівненської  області

в  особі :   головуючого  судді  Олійника П.В.

                   при  секретарі   Панчук М.В.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 міської ради, земельно-кадастрового бюро, третя особа управління Держкомзему в ОСОБА_4 районі про визнання незаконними рішення ОСОБА_4 міської ради і усунення перешкод в користуванні землею загального користування та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 міської ради про визнання недійсними  рішення ОСОБА_4 міської ради та державних актів на право власності на земельні ділянки,  

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати незаконними рішення ОСОБА_4 міської ради № 343 від 20.12.2007 р. про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0786 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 у приватну власність, державний акт серії ЯЖ № НОМЕР_1 від 14.11.2007 р., виданий ОСОБА_3Л на посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,0786 га на АДРЕСА_1, та  зобов’язати відповідача  усунути перешкоди в користуванні землею загального користування на АДРЕСА_1 між житловоми будинками № 28 і № 26 шляхом знесення деревяної огорожі, зняття металевих воріт разом із стовпами, огорожі з металевої сітки та деревяними ставпами, стягнути з відповідача ОСОБА_3 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 500 грн. у відшкодування витрат за надану правову допомогу та судових витрат.

В обґрунтування заявлених  вимог покликаються  на  обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 звернулася  до суду суд із зустрічним позовом, в якому просить визнати недійсними рішення ОСОБА_4 міської ради № 317 від 15.11.2007 р. про передачу земельних ділянок у приватну власність в частині передачі в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0021 га по АДРЕСА_2 та ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0128 га по АДРЕСА_2 та державних актів серії ЯД № НОМЕР_2 від 18.03.2008 р., виданого ОСОБА_2 на посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,0021 га на АДРЕСА_2, та серії ЯД № НОМЕР_3 від 17.04.2008 р., виданого ОСОБА_1 на посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,0128 га на АДРЕСА_2 та стягнути судові витрати по справі.

 В обґрунтування заявлених  вимог покликаються  на  обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні позивачі та їх представник позов підтримали повністю та по аналогічних мотивах.  Крім того, частково змінили позовні вимоги і просили визнати частково недійсними рішення ОСОБА_4 міської ради № 343 від 20.12.2007 р. про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0786 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 в частині включення до запроектованої земельної ділянки землю загального користування між квартирою № 2 будинку № 28 та цією земельною ділянкою розміром 1,82 м х 16 м (площею 29,12 кв. м.) та у державний акт серії ЯЖ № НОМЕР_1 від 14.11.2007 р., виданий ОСОБА_3Л на посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,0786 га на АДРЕСА_1 в частині включення до наданої земельної ділянки землю загального користування між квартирою № 2 будинку № 28 та цією земельною ділянкою розміром 1,82 м х 16 м (площею 29,12 кв. м.) та зобов’язати ОСОБА_3 розібрати дерев’яну огорожу довжиною 15м., металеві ворота із стовпами та огорожу з металевої сітки на дерев’яних стовпах на частині земель загального користування на АДРЕСА_2 та земельною ділянкою № 26 на цій вулиці та розібрати огорожу біля земельної ділянки площею 0,0021 га по АДРЕСА_2 належної на праві власності ОСОБА_2 та звільнити її від насаджень та стягнути з відповідача ОСОБА_3 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 500 грн. у відшкодування витрат за надану правову допомогу та судових витрат. Просять  позов  задоволити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради на попередньому засіданні позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнав частково, а в послідуючому просив розгляд справи провести  у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав та підтримав зустрічний позов повністю та по аналогічних мотивах.  Просить в задоволенні позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Представник відповідача земельно-кадастрового бюро пояснила, що при врегулюванні розбіжностей між сусідніми землекористувачами необхідно виходити з принципів добросусідства і вирішення спору залишає на розсуд суду.

Представник третьої особи управління Держкомзему в ОСОБА_4 районі позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримала.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 показали, що між будинками № 28 та № 26 був прохід, який перегородила ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_7 показала, що як державний виконавець вживала заходів по виконанню рішення суду щодо зобов’язання розібрати огорожу на  землі загального користування між будинками № 28 та № 26 по АДРЕСА_1.

Свідок ОСОБА_8 показав, що робив обміри земельної ділянки при приватизації ОСОБА_3. Земель загального користування між будинками АДРЕСА_2 не було – все було обгороджено. Сусіди говорили, що хочуть прохід між будинками № 28 та № 26, але ОСОБА_3 представила документи, в яких земель загального користування не було.

Свідок ОСОБА_9 показав, що коли він жив в будинку № 26 (до 2003 року) проходу між будинками № 28 та № 26 не було.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показали, що раніше жили в будинку АДРЕСА_1  Між будинками № 28 та № 26 загального проходу не було, оскільки, вони тримали вівчарку, яка дозволяла проходити між будинками лише сусідам, яких знала. Після того, як ОСОБА_1 добудувала прибудову, то дозволили її сину ходити в цю прибудову через прохід. ОСОБА_2 мала грядку, яку обробляла.

Свідок ОСОБА_12 показала, що раніше жила в будинку АДРЕСА_1 і загального проходу між будинками № 28 та № 26 не було. Вона заходила в квартиру через прохід між будинками № 28 та № 26.

Свідок ОСОБА_13 показав, що приймав участь у вирішенні спору між землекористувачами по АДРЕСА_1 Там були землі загального користування. Пізніше ОСОБА_9 загородила та перекрила прохід через ці землі.

Свідок ОСОБА_14 показав, що виготовляв технічну документацію на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_1. Оскільки, між будинками АДРЕСА_2 був прохід і фіртка, то було запропоновано залишити частину земельної ділянки землею загального користування.

Суд,  заслухавши  пояснення  сторін та свідків,  з’ясувавши  обставини  та  дослідивши  докази  по  справі,   вважає,  що  позов  підлягає  до  часткового задоволення, а в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

Як  встановлено  судом,  рішенням ОСОБА_4 міської ради від 15.11.2007 р. № 317 позивачу ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0435 га в АДРЕСА_1 Відповідно до даного рішення міської ради позивачу ОСОБА_1 07.04.2008 р. видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № НОМЕР_3. Цим же рішенням ОСОБА_4 міської ради від 15.11.2007 р. № 317 позивачу ОСОБА_2 також передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,0243 га. Згідно плану земельної ділянки ОСОБА_2 ця земельна ділянка складається з чотирьох ділянок, які відмежовані землями загального користування. Відповідно до рішення міської ради від 15.11.2007 р. № 317 позивачу ОСОБА_2 18.03.2008 р. видано чотири Державні акти на право власності на земельну ділянку: серія ЯД № НОМЕР_4  - на земельну ділянку 0,0084 га; серія ЯД № НОМЕР_5  - на земельну ділянку 0,0100 га;  серія ЯД № НОМЕР_6  - на земельну ділянку 0,0038 га;  серія ЯД № НОМЕР_2  - на земельну ділянку 0,0021 га.  

Відповідачу ОСОБА_3 рішенням ОСОБА_4 міської ради від 19.07.2007 р. № 235 було дано згоду на виготовлення технічної документації та проекту відведення земельної ділянки площею 0,0786 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в оренду. Рішенням ОСОБА_4 міської ради від 20.12.2007 р. № 343 було внесено зміну в рішення від 19.07.2007 р. № 235 та змінено для ОСОБА_3 орендне користування земельною ділянкою площею 0,0786 га на приватну власність. Рішенням ОСОБА_4 міської ради від 16.10.2008 р. № 567 передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,0786 га. та. 14.11.2008 р.  було видано на цю земельну ділянку Державний акт на право власності на земельну ділянку (серія РЖ № НОМЕР_1).

Судом також встановлено, що 6 травня 2008 р. Костопільським районним судом було розглянуто справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 міська рада, про усунення перешкод в користуванні землею загального користування. Рішенням суду було встановлено наявність землі загального користування між будинками АДРЕСА_1 та зобов’язано ОСОБА_3 розібрати огорожу на цій частині земельної ділянки. 8 грудня 2008 р.  Костопільським районним судом було розглянуто справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Рішенням суду було зобов’язано ОСОБА_3 розібрати огорожу біля земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,0021 га в АДРЕСА_2 та звільнити цю земельну ділянку від насаджень.

Частиною 3 ст. 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Для кожного із вищевказаних способів безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян передбачена своя процедура.

Частинами 1 та 2 ст. 118 ЗК України передбачено порядок приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян. Згідно з цією статтею, громадянин, що зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву  про це до відповідної сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки, яка на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки, приймає р ішення щодо приватизації земельних ділянок. Частинами 6-10 ст. 118 ЗК України передбачено порядок приватизації земельних ділянок шляхом одержання із земель державної і комунальної власності. При цьому громадяни , зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд органу місцевого самоврядування. Сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Виходячи з  аналізу наданих сторонами доказів вбачається, що приватизація земельної ділянки позивачами була проведена згідно ч.1, 2 ст. 118 ЗК України, а відповідачем ОСОБА_3 - згідно ч. 6-10 ст. 118 ЗК України, тобто із вільних земель державної і комунальної власності. В зв’язку із цим, твердження відповідача ОСОБА_3 в позовній заяві та її представника в судовому засіданні про те, що вона раніше користувалася земельною ділянкою і сплачувала за неї податок не заслуговують на увагу. Так само не заслуговують на увагу і твердження про те, що позивачами безпідставно приватизовано частину земельної ділянки відповідача ОСОБА_3, про самочинну добудову позивачем ОСОБА_1 другого входу, та про безпідставну приватизацію ОСОБА_2 земельноъ ділянки площею 0,0021 га.

На думку суду, надання земельних ділянок у власність позивачам проведено без порушень, а при наданні земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_3 було допущено порушення чинного законодавства. Зокрема, суд вважає, що приймаючи рішення про передачу у власність відповідачу ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0786 га в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 міська рада не врахувала наявність землі загального користування між будинками АДРЕСА_1, що було встановлено рішенням суду від 6 травня 2008 р. по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 міська рада, про усунення перешкод в користуванні землею загального користування.. Про дану справу ОСОБА_4 міській раді було відомо, оскільки у розгляді справи вона приймала участь як третя особа. В рішенні суду від 6 травня 2008 р. зазначено, що ОСОБА_4 міська рада надіслала клопотання, в якому вказувалося, що позов визнають і не заперечують проти його задоволення.  Згідно п. а ч. 3 ст. 83 ЗК України землі загального користування не можуть передаватися у приватну власність.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскільки, наявність землі загального користування між будинками АДРЕСА_1 була встановлена раніше судовим рішенням, то суд вважає безпідставним надання цієї частини земельної ділянки відповідачу ОСОБА_3, а тому вона повинна бути виключена із земельної ділянки наданої ОСОБА_3. Згідно технічної документації - це земельна ділянка розміром 1,82 м х 16 м (площею 29,12 кв. м).

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог, а тому визнає частково недійсним лише рішення ОСОБА_4 міської ради від 20.12.2007 р. № 343, яким було підтверджено розмір земельної ділянки площею 0,0786 га, визначений рішенням ОСОБА_4 міської ради від 19.07.2007 р. № 235, на виготовлення технічної документації та проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в приватну власність ОСОБА_3 та Державний акт на право власності на цю земельну ділянку.

Статтею 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник на власний розсуд володіє, користується і розпоряджається своїм майном. Згідно ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю та відшкодування збитків.

В зв’язку із вищенаведеним вимога позивачів про усунення перешкод шляхом зобовязання відповідача ОСОБА_3 розібрати огорожу підлягає до задоволення.

Відповідно  до  ст.88  ЦПК  України  підлягає  до  задоволення  вимога  позивачів  про  стягнення  з  відповідача ОСОБА_3 документально  підтверджених судових витрат в  сумі 46 грн.

Позовні вимоги про відшкодування витрат по оплаті правової допомоги та про відшкодування моральної шкоди не підлягають до задоволення в зв’язку з недоведеністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 11, 60, 61,  88, 212 ЦПК України, ст. 13, 319  ЦК України та  ст. 83, 116, 118, 126, 152 ЗК України суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 міської ради, земельно-кадастрового бюро, третя особа управління Держкомзему в ОСОБА_4 районі про визнання незаконними рішення ОСОБА_4 міської ради і усунення перешкод в користуванні землею загального користування задоволити частково.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 міської ради про визнання недійсними  рішення ОСОБА_4 міської ради та державних актів на право власності на земельні ділянки.

Визнати частково недійсним рішення ОСОБА_4 міської ради № 343 від 20.12.2007 р. про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0786 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в приватну власність по АДРЕСА_1 в частині включення до цієї земельної ділянки землі загального користування розміром 1,82 м х 16 м (площею 29,12 кв. м) між квартирою АДРЕСА_1

Визнати частково недійсним державний акт серії ЯЖ № НОМЕР_1 від 14.11.2007 р., виданий ОСОБА_3Л на посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,0786 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, виключивши з нього  землю загального користування розміром 1,82 м х 16 м (площею 29,12 кв. м.) між квартирою № 2 будинку № 28 та земельною ділянкою № 26 розміром 1,82 м х 16 м (площею 29,12 кв. м.) по АДРЕСА_1.

Зобов’язати ОСОБА_3 розібрати дерев’яну огорожу довжиною 15 м., металеві ворота із стовпами і огорожу з металевої сітки на дерев’яних стовпах на землі загального користування по АДРЕСА_2 та земельною ділянкою АДРЕСА_1.

 Зобов’язати ОСОБА_3 розібрати огорожу біля земельної ділянки площею 0,0021 га по АДРЕСА_2 належної на праві власності ОСОБА_2  та звільнити цю земельну ділянку від насаджень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 46 грн. у відшкодування витрат по оплаті судового збору та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 відмовити.

Рішення  може  бути  оскаржене  до  апеляційного  суду  Рівненської  області  через  Костопільський  районний  суд  шляхом  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження  протягом  десяти  днів  з  дня  його  проголошення.  Апеляційна скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви  про апеляційне  оскарження.

Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строку  подання  заяви про  апеляційне  оскарження,  якщо  заяву  про  апеляційне  оскарження  не  було подано.  Якщо  було  подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але  апеляційна скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  статтею  294  ЦПК,  рішення  суду набирає  законної  сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після  розгляду  справи  апеляційним  судом.

         Суддя :