Справа 2-а-380/2010                                                        

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

   13 квітня 2010 року                                           м. Вінниця

Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі : головуючого судді  Клапоущака С.Ю.,

 при секретарі Ковіній Л.А.,

з участю представника позивача Путіліна Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом директора товариства з обмеженою відповідальністю торгівельної фірми «Чарівниця-ЛТД»  Лукашенко Володимира Петровича до державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області Корнієвського А.І. про визнання протиправною та скасування постанови від 23.03.2010р. №101-03-31/1, –

ВСТАНОВИВ

Директор товариства з обмеженою відповідальністю торгівельної фірми «Чарівниця-ЛТД»  Лукашенко В.П. звернувся до суду із адміністративним позовом до державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області Корнієвського А.І. про визнання протиправною та скасування постанови про накладання  адміністративного стягнення від 23.03.2010р. №101-03-31/1.    

 В позові  зазначив, що  відповідачем оскаржуваною постановою   було притягнуто його, як керівника юридичної особи, за самовільне зайняття земельної ділянки. Вважає, що для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні правові підстави, що зумовило подання відповідного позову до суду.

    Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову   державного інспектора з охорони і використання земель  Вінницькій області  Корнієвського Андрія Івановича  від 23.03.2010р. №101-03-31/1  і закрити справу.  

     Представник позивача в судовому  засіданні  позов підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.  В частині задоволення позовних вимог про закриття справи позов не підтримав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, в той час як був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи та не повідомив суд про поважність причини своєї неявки, заперечення проти позову не надав.

      Згідно ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається, і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

      Заслухавши пояснення  представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається у позовній заяві  позивач, мали місце,  заява обґрунтована  та підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області Корнієвського А.І. про накладання  адміністративного стягнення від 23.03.2010р. №101-03-31/1  позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП (самовільне зайняття земельної ділянки)(а.с. 16).

Визначення  поняття самовільно зайняття земельної ділянки  міститься в ст. 1 Закону України  „Про державний контроль за використанням і охороною земель”, згідно якого це будь-які дії, які свідчать  про   фактичне   використання   земельної   ділянки   за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування  (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону  є  правомірними.

26.06.1997р.  рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №561 надано торгівельній фірмі „Чарівниця ЛТД” земельну ділянку в тимчасове короткострокове користування строком на 2 роки на умовах оренди (а.с. 5).

На підставі вказаного рішення між Вінницькою міською радою та торгівельною фірмою „Чарівниця ЛТД” було укладено 26.06.1997р. договір №52 на право тимчасового користування (в тому числі на умовах оренди).

Відповідно до п. 7. розділу 10 Перехідних положень до ЗК України (в ред 2001р.) громадяни та юридичні особи, що одержали  у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

25.10.1999р.  було прийнято в експлуатацію побудований торгово-посадочний комплекс, згідно акту про готовність архітектурної малої форми до експлуатації.(а.с. 6).

Відповідно до ст. 30 ЗК України (в редакції 1990р.) було визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об’єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.

Отже дії торгівельної фірми „Чарівниця ЛТД” відповідно до закону не можуть класифікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки, оскільки  є рішення виконавчого комітету   про надання  земельної ділянки  в  користування, договір  №52  від 26.06.1997р., а також право на земельну ділянку перейшло при переході права власності на архітектурну малу форму.    

    Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо
доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності  покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти  адміністративного позову.

Відповідно до ст. 2 КАС України  у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);  безсторонньо (неупереджено);  добросовісно;  розсудливо;  з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;  пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідчем було недодержано наступного принципу: постанова прийнята  необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням проступком визнається протиправна винна (умисна чи необережна)  дія  чи бездіяльність, яка посягає  на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління   і за яку законом передбачена адміністратвна відповідальність.  

Дії позивача, наведні в оскаржуваній постанові, не можуть кваліфікуватись як самовільне зайняття  земельної ділянки, оскільки є рішення виконавчого комітету про її надання в тимчасове користування. Таким чином, відповідачем необгрунтовано зроблено висновок про винність позивача у вчиненому правопорушенні, що відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, що виключає провадження у справі про адміністратвне правопорушення.  

  Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України ст. 9 КАС України органи державної виконавчої влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що не було зроблено відповідачем.

З огляду на зазначене, наявні підстави для визнання постанови протиправною та її скасування.

Що, стосується вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то вона задоволенню не підлягає, оскільки вирішення цього питання  регламентоване нормами КпАП України, а тому не може бути вирішено в порядку адміністративного судочинства.  

Виниклі правовідносини врегульовані ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 9,53-1,ч. 1 ст. 247, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 30 ЗК України (в редакції 1990р.),  ст. 1 Закону України  „Про державний контроль за використанням і охороною земель”,  п. 7. розділу 10 Перехідних положень до ЗК України (в ред 2001р.).  

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9,53-1,ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 30 ЗК України (в редакції 1990р.),  ст. 1 Закону України  „Про державний контроль за використанням і охороною земель”,  п. 7. розділу 10 Перехідних положень до ЗК України (в ред 2001р.),   керуючись ст.ст. 2,9, 11,71,86,159,163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов директора товариства з обмеженою відповідальністю торгівельної фірми «Чарівниця-ЛТД»  Лукашенко Володимира Петровича  до державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області Корнієвського А.І. про визнання протиправною та скасування постанови про накладання  адміністративного стягнення від 23.03.2010р. №101-03-31/1 задовольнити частково.  

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладання  адміністративного стягнення від 23.03.2010р. №101-03-31/1, винесену  інспектором з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області Корнієвським А.І. про накладання  адміністративного стягнення за ст. 53-1 КупАП в сумі 1020грн. на директора товариства з обмеженою відповідальністю торгівельної фірми «Чарівниця-ЛТД»  Лукашенко Володимира Петровича.  

В задоволені решти частини позову відмовити.

    Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів  з дня  її проголошення через Замостянський  районний суд м. Вінниці.

 Апеляційна скарга на постанову подається в такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів без попереднього подання такої заяви. У разі належного подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                                   Головуючий        / підпис/

З оригіналом згідно :

Суддя  Замостянського районного суду м. Вінниці                                       Клапоущак С.Ю.

секретар :