АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц -1899/2007р. Головуючий по 1-й інстанції:
Середа А.В.
Суддя-доповідач: Тимчук Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2007 року м. Полтава
Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Тимчук Л.А
Судців : Петренка В.М., Новохатньої В.А.
При секретарі: Колодюк О.П.
Представника позивача : Комаревцевої М.О.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості та Полтавського обласного центру зайнятості на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2007 року по справі за позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості та Полтавського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2006 року позивачі звернулись з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання, мотивуючи тим, що в березні 2006 року ОСОБА_1 звернулась в пошуках роботи до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості і виявила намір перенавчитись іншій професії, про що укладено договір № 165106031400170 від 14 березня 2006 року, згідно якого вона повинна пройти навчання в Кременчуцькому професійному ліцеї за професією кравець, а Полтавський обласний центр зайнятості сплачувати вартість навчання. Відповідач приступила до навчання 14 березня 2006 року, а 14 серпня 2006 року за наказом №184 відрахована в зв'язку з пропусками занять.
Просили стягнути виплачену матеріальну допомогу в розмірі 189 грн. 52 коп. та кошти витрачені на навчання в сумі 885 грн. 30 коп.
В заяві про зміну підстави позову та збільшення позовних вимог позивачі просили стягнути допомогу по безробіттю - 3 грн. 81 коп., виплачену матеріальну допомогу в розмірі 189 грн. 52 коп. та кошти витрачені на навчання в сумі 885 грн. 30 коп.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2007 року у задоволені позову Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості та Полтавського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 1078 грн. 63 коп. заборгованості за навчання відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивачі звернулись з апеляційною скаргою в якій просять скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2007 року та ухвалити нове, мотивуючи тим, що суд, не дав доказам у справі належної оцінки та порушив норми матеріального права.
2
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення є законним та обгрунтованим, тому його слід залишити без змін.
Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції повно і всебічно досліджено докази у справі, на підставі яких судом ухвалено законне і обґрунтоване рішення.
Судом встановлено, що в березні 2006 року ОСОБА_1 звернулась в пошуках роботи до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості і їй було запропоновано навчання в Кременчуцькому професійному ліцеї за професією кравець, про що укладено договір № 165106031400170 від 14 березня 2006 року. Відповідач приступила до навчання 14 березня 2006 року, а 14 серпня 2006 року за наказом №184 відрахована із числа слухачів в зв'язку з пропусками занять.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і перебуває на диспансерному обліку в психоневрологічному диспансері. Під час навчання ОСОБА_1 двічі знаходилась на стаціонарному лікуванні довгий термін, що позбавляло її можливості проходити навчання, про що свідчать : виписка з історії хвороби №181, довідка від 4 червня 2006 року № 2118.
Згідно ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг; у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.
Відповідно до п. 16 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, поважними причинами пропусків занять вважаються догляд за хворими близькими родичами, відвідування лікарні, що підтверджено відповідними документами.
Таким чином місцевий суд дав належну оцінку доказам у справі вірно врахувавши, що перебування на стаціонарному лікуванні є поважною причиною, пропусків занять.
За таких обставин, коли судом першої інстанції повно з'ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам у справі, а доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду то його слід вважати законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.303, 304,п.1 ч.1 ст.307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
3
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості та Полтавського обласного центру зайнятості відхилити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.