Судове рішення #1002936
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22ц -1731/2007                                               Головуючий по 1 -й інстанції

Савічев В.О. Суддя-доповідач:Дорош А.І.

 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

12 липня 2007 року                                                                 м.  Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів:    Карнаух П.М. ,  Прядкіної О.В:

при секретарі     Бідній О.С.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Холдингової Компанії "АВТОКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства - ОСОБА_3

на рішення Автозаводського районного суду м.  Кременчука Полтавської області від 18 травня 2007 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Холдингової Компанії "АВТОКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства про визнання причину пропуску строку для пред"явлення позову поважною,  продовження строк для подання заяви,  поновлення на роботі,  стягнення заборгованої заробітної плати за час вимушеного прогулу,  стягнення безпідставно утриманих коштів 79, 73 грн. та відшкодування моральної шкоди

Колегія суддів,  заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І.,  -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Рішенням Автозаводського районного суду м.  Кременчука Полтавської області від 18 травня 2007 року позов ОСОБА_1 до Холдингової Компанії "АВТОКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства про поновлення на роботі,  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволений частково.

Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом,  як пропущений з поважних причин.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді комірника відділу зовнішньої кооперації ХК"АВТОКРАЗ" на склад № 35.

Стягнуто з ХК"АВТОКРАЗ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу    з дня звільнення до дня винесення судового

 

рішення,  в сумі 6576 грн. 90 коп. (без утримання прибуткового податку),  безпідставно стягнуті 79 грн. 83 коп.,  моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та витрати на правову допомогу 500 грн.,  а всього 8 156 грн.73 коп. та на користь держави державне мито в сумі  75грн. 10 коп. та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі та присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати,  але не більше ніж за один місяць,  в розмірі 438, 55 грн. допущено до негайного виконання.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ХК"АВТОКРАЗ" про відшкодування решти суми моральної шкоди - відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі представник Холдингової Компанії "АВТОКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства - ОСОБА_3 просить вищевказане рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог,  посилаючись на те,  що судом порушені норми матеріального та процнсуального права; суд належним чином не дослідив докази та дав неправильну оцінку підставам,  що послугували встраті довір"я до позивача,  чим порушив вимоги  ст.  212 ЦПК України; не дослідив чи мали місце обставини,  на які посилався відповідач та якими доказами вони підтверджуються;

У запереченні на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить її відхилити,  а рішення суду залишити без змін.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1  ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено і це не заперечується сторонами,  що за наказом №616 від 04.08.2004 р. ОСОБА_1 з 05.08.2004 р. була прийнята на роботу комірником відділу зовнішньої кооперації ХК"АВТОКРАЗ" на склад № 35 (а.с.  25).

Наказом № 40 від 25.01.2006 р. вона була звільнена з роботи за  ст.  41 п.2 КЗпП України за втратою довіри (а.с.  64).

12.08.2004 р. з нею був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с. 26).

Вірно встановивши фактичні обставини справи та визначивши відповідно до них правовідносини,  суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог,  при цьому достатньо повно мотивувавши підстави цього,  виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів,  постановою оперуповноваженого Автозаводського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області від 24.02.2006 p.,  після проведення додаткової перевірки матеріалів,  що надійшли з прокуратури,  було відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом повідомлення про нестачу майна в складі № 35 ХК "АВТОКРАЗ" за ознаками  ст.  185 КК України. В ході перевірки було встановлено,  що невідповідність запчастин на складі у листопаді 2005 р. було виявлено старшим комірником ОСОБА_4 та оформлено актом ревізії (а.с.  3).

Як встановлено місцевим судом,  в основу наказу № 40 від 25.01.2006 р. про звільнення позивача    з 25.01.2006 р. у зв"язку з втратою довіри    покладені факти

 

виявлененої нестачі в результаті вибіркової перевірки станом на 01.12.2005 р. на суму 30 497, 96 грн. та в результаті проведеної інвентаризації станом на 01.01.2006 р. на суму 16 546, 25 грн. 25.11.2005 p.,  03.12.2005 p. у складі № 35 спрацьовувала сигналізація,  у зв"язку з чим на місце виїздила охоронна група " Тайфун",  слідів проникнення в склад виявлено не було (акт від 23.01.2006 р. а.с.  69, 120, 121),  проте наступного дня інвентаризація матеріальних цінностей проведена не була,  а проводилися в наступні дні:

01.10.2005           р. у складі № 35 була проведена інвентаризація - виявлено надлишки на суму

9, 96 грн. /інвентаризаційні відомісті від 20.10.2005 р./; 10.11.2005 р. проведена перевірка

обліку ї збереження - виявлено нестачу на суму 7678,  68 грн.,  надлишки 214 грн. / акт від

25.11.2005р/; 01.12.2005 р. проведена вибіркова перевірка - виявлена нестача на суму

30497, 96 грн. / акт № 1 від 01.12.2005р./; 03.01.2006 - 06.01.2006 р. - проведена

інвентаризація - виявлена недостача на суму 16546, 25 грн.,  надлишки 476, 30 грн.

/інвентаризаційна відомість від 13.01.2006 р./; 20.01.2006 - 25.01.2006 р. проведена

інвентаризація - виявлено нестачу на суму 1094, 20 грн.,  надлишки 2619, 27 грн. .

/інвентаризаційна відомість від 10.02.2006 p./ (а.с. 32- 42,  50-54,  57-60,  38-42,  52-57).

Місцевий суд прийшов до обгрунтованих висновків,  що спрацьовувала сигналізація у періоди між проведенням відповідних інвентаризацій. При проведенні перевірки обліку ї збереження 10.11.2005 p.,  вибіркової перевірки 01.12.2005 р. ОСОБА_1 не була включена у склад комісії,      інвентаризаційна відомість від

10.02.2006           р. складена після її звільнення з роботи,  довідка по результатам огляду складу

№ 35 службою безпеки ХК"АВТОКРАЗ" складена вперше лише 23.01.2006р. (а.с.  115).

По справі відсутні безспірні об"єктивні докази,  що підтверджують неможливість

довіряти позивачу,  вина її повинна бути доказана конкретними фактами,  які не

викликають сумнів,  докази по справі повинні бути належними та достовірними. Суду не

було надано достовірних фактів,  які є підставою для втрати довіри позивачу з боку

відповідача. Позов є обгрунтованим та підлягає задоволеню.

Згідно ч. 1  ст.  60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається,  як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків,  встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно  ст.  148 ч.1 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку,  але не пізніше одного місяця з дня його виявлення,  не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно  ст.  149 ч.2 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Крім цього,  є вірним рішення місцевого суду щодо визнання причини пропуску позивачем строку звернення до суду поважною та його поновлення,  виходячи з того,  що

постанова Автозаводського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області прийнята 24.02.2006 p.,  а позивач звернулася з даним позовом до суду 21.03.2006 p.,  тобто у місячний строк,  передбачений  ст.  233 КЗпП України.

Беручи до уваги викладене,  колегія судців приходить до висновку про те,  що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не спростовують висновків місцевого суду,  рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права,  підстав для його скасування не вбачається,  тому апеляційну скаргу слід відхилити,  а рішення суду залишити без змін.

 

Керуючись  ст.  ст.  303,  304,  307 ч.1 п.1,  308 ч.1,  313 - 315,  319 ЦПК України,  колегія суддів,  -

У ХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу представника Холдингової Компанії "АВТОКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства - ОСОБА_3 відхилити,  а рішення Автозаводського районного суду м.  Кременчука Полтавської області від 18 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація