Справа № 22ц -1309/2007 р.                                               Головуючий по першій інстанції

Категорія: 19,23                                                                       Дудніченко В.М.

Доповідач в апеляційній інстанції Скіць М.І.

РІШЕННЯ

іменем України

03 серпня 2007 року                                                                               м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                 Храпка В.Д.

суддів                            Бурлаки В.О., Скіця М.І.

при секретарі                 Петренко С.П.

з участю адвоката

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу відповідача дочірнього підприємства „Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" на рішення Звенигородського районного суду від 29 травня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до дочірнього підприємства „Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", третя особа ОСОБА_2про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

встановила:

10 січня 2006 року ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_3. звернувся до Звенигородського районного суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 01 листопада 2005 року, близько 10 години на автошляху Умань - Сміла, в районі с Богачівка, Звенигородського району Черкаської області трапилась ДТП з участю третьої особи, котрий керував автомобілем Москвич д.н.з. НОМЕР_1, в результаті чого належний йому на праві оперативного управління автомобіль "Мерседес - Бенц С-180", 1997 року випуску отримав механічні пошкодження.

Вважаючи, що відповідач не виконав вимог ПДР і допустив зіткнення транспортних засобів, просив суд стягнути з останнього на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 12 466 гривень та 10 000 гривень на відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі.

Рішенням Звенигородського районного суду від 29 травня 2007 року позов задоволено частково.

Вирішене стягнути з відповідача на користь позивача 10 596 гривень 58 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 8 000 гривень на відшкодування моральної шкоди і судові витрати по справі, зокрема по оплаті судового збору - 250 грн;, по оплаті експертиз -2159 грн.; за надання юридичної допомоги - 3800 грн.; та послуги банку - 15.60 грн, а всього 24 857. 18 гривень.

2

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з тих підстав, що суд неповно дослідив докази по справі, висновки суду про задоволення позову не грунтуються на доказах по справі і неправильне застосування судом норм процесуального і матеріального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до чаткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України апеляційний суд змінює рішення суду першої інстанції у випадку неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи і невідповідність висновків суду обставинам справи.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що в діях водія автомобіля Москвич „ІЖ -2715" маються порушення правил дорожнього руху України, зокрема п.п. 2.3(6), 10.1 та 10.3 які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв"язку з виникненням ДТП, а відповідно до положень п.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень п.3.ч.1 ст. 1188 ЦК України суд визнав наявність вини в діях обох водіїв і ступінь їх вини визначив відповідно 85 та 15 % та постановив рішення про відшкодування матеріальної шкоди з врахуванням вини водія ОСОБА_4., котрий на час виникнення ДТП був за кермом автомобіля "Мерседес - Бенц С-180".

Задовольняючи позовні вимоги позивачки в частині стягнення моральної шкоди, районний суд виходив з того, що у позивача було порушено на тривалий час звичний ритм життя однак з даним висновком не можна погодитись т.я. відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 p. N 4 спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених конкретними статтями Цивільного кодексу України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди, наприклад при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Судова палата вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи і недостатньо врахував наявність вини в діях водія ОСОБА_4., котрий на час виникнення ДТП був за кермом автомобіля "Мерседес - Бенц С-180.

Судова палата враховуючи викладене, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди, характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат вважає необхідним рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди змінити та зменшити розмір на відшкодування з 8000 гривень до 4500 гривень.

В іншій частині судова палата вважає, що суд першої інстанції всебічно та правильно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи і обгрунтовано вирішив справу на наявних у ній доказах, тому рішення суду в частині відшкодування матеріальної шкоди необхідно залишити без змін.

3

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,     колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства „Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" задовольнити частково.

Рішення Звенигородського районного суду від 29 травня 2007 року змінити.

Зменшити розмір відшкодування моральної шкоди з 8000 гривень до 4500 гривень.

В решті рішення Звенигородського районного суду від 29 травня 2007 року залишити без змін.

Рішення набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржене касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців з моменту ознайомлення з повним текстом рішення.