Справа № 33ц-519 Головуючий у 1 інстанції: Лицур І.М.
Категорія : 2 Суддя - доповідач : Мельник Ю.М.
УХВАЛА
іменем України
1 серпня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області
в складі: Василевича В.С, Мельника Ю.М., Хилевича С.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ВАТ "Укрнафта" на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2005 року,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2004 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ВАТ "Укрнафта " про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У вересні 2004 року позивачка свої позовні вимоги збільшила і просила також стягнути із відповідача на її користь для відшкодування моральної шкоди 40 000 грн.
Рішенням Долинського районного суду від 17 листопада 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково: постановлено поновити позивачку на посаді інженера 2 категорії по організації та нормуванню праці Долинської експортно-імпортної бази та стягнути із ВАТ "Укрнафта" на користь позивачки 7092 грн. 35 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнути 1500 грн. для відшкодування моральної шкоди та 200 грн. судових витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2005 року рішення Долинського районного суду від 17 листопада 2004 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 7092 грн. 35 коп. було скасовано і було постановлено стягнути із ВАТ "Укрнафта " на її користь 5501 грн. 88 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а в решті рішення суду було залишене без змін.
На рішення суду ВАТ "Укрнафта" подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалені по справі судові акти скасувати , посилаючись на те , що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права .
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦГОС України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні.
2
суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу , якщо визнає, що рішення судами ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи суди неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. 338 ЦПК України, як підстави для зміни або скасування судових рішень.
Наведені у касаційній скарзі доводи представника ВАТ "Укрнафта" про законність звільнення ОСОБА_1 із роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України висновків суду не спростовують.
Як установив суд, ОСОБА_1 працювала інженером 2 категорії по організації та нормуванню праці Долинської експортно-імпортної бази ВАТ "Укрнафта".
Згідно Положення Долинської експортно-імпортної бази ВАТ "Укрнафта" вказана база є структурною одиницею ВАТ "Укрнафта" і не є юридичною особою.
Відповідно до рішення Восьмих позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Укрнафта" та відповідно до наказу голови правління ВАТ "Укрнафта " від 31 березня 2004 року було прийнято рішення про ліквідацію Долинської експортно-імпортної бази та про вивільнення працівників у зв'язку із її ліквідацією.
Наказом № 46-к від 30 квітня 2004 року ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією Долинської експортно-імпортної бази.
Проте, відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним договору можливе лише у зв'язку з ліквідацією підприємства , установи чи організації, що є юридичною особою, а не їх структурного підрозділу.
За таких обставин колегія суддів вважає висновок суду 1-ї та апеляційної інстанцій про незаконність звільнення ОСОБА_1 з роботи вірним і рішення суду про поновлення її на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та про відшкодування моральної шкоди законним та обгрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ " від 22 лютого 2007 року , ст. 331, 332 , 335-337 ЦПК України , колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області,
Ухвалила:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" відхилити.
Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2005 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.