Судове рішення #10039569
Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

 Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322


 РІШЕННЯ

 Іменем України

 

09.02.2010Справа №2-27/1945-2009 
  За позовом ВАТ "Крименерго", м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6 

До відповідача Сільськогосподарського ТОВ "Надежда", с. Октябр Джанкойського району, вул.. Кірова, 30 

Про стягнення 81 926,88 грн.

 

 Суддя Н.В.Воронцова

При секретарі Мірошниченко Н.О.


 представники:

 Від позивача – Степанов, дор. у справі. 

Від відповідача – Ібрагімов, дор. у справі. 

 Сутність спору: 

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача та просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла в результаті самовільного підключення до мережі «Крименерго» у розмірі 81926,88 грн., також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проведення перевірки було встановлено порушення відповідачем правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення до мереж позивача, про що було складено акт ППКЕ №7312 від 20.04.2006 р. 

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що фактично об’єкт, що слугував об’єктом перевірки, був обезструмленим, відповідач не мав доступу до рубильника і щиту обліку. Пломби пошкодженні не були. Показання приборів обліку не змінилися. Позивачем вказані факти були проігноровані. Також вказав, що на об’єкті немає ніяких електроприладів, навіть розеток та вимикачів. Крім того пояснив, що перевіряючи не були допущені до перевірки об’єкту - ферма, що знаходиться за адресою: с. Октябр, що підтверджується їх письмовими поясненнями. 

На підставі викладеного, просить у позові відмовити. 

Сторонами було заявлено усне клопотання про продовження строку розгляду справи.

Суд вказане клопотання задовольнив та ухвалою від 26.05.2009 р. продовжив строк розгляду справи.

Відповідач у поясненнях по справі від 02.07.2009 р. повідомив про те, що об’єкт, що перевірявся, дійсно був підключений до електричних мереж. Але це підключення було зроблено до передачі об’єкту у власність відповідача. Об’єкт був отриманий відповідачем у підключеному стані, але при цьому щит обліку та рубильник були весь час опломбовані пломбами електронагляду. На підставі викладеного, відповідач наполягає на тому, що позивачем не доведено того факту, що підключення провів саме відповідача та у той час коли об’єкт був у власності відповідача. Не має актів перевірки об’єкту у той час коли об’єкт був у власності відповідача, але не була б підключена до електричної мережі. Не пошкодженні пломби на щиті обліку та рубильнику свідчать про те, що відповідач не міг користуватися електричною енергією поза приборів обліку, тобто недорахованою енергією. 

Позивач у запереченнях на відзив на позов повідомив про те, що перевірка була проведена уповноваженими, компетентними представниками постачальника електричної енергії, які є спеціалістами у сфері електричної енергії та мають достатньо знань для визначення порушення.

Позивач заявою від 18.01.2010 р. зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму недорахованої електричної енергії у розмірі 44954,91 грн., пеню у розмірі 5438,93 грн., 3% річних у розмірі 3776,21 грн. і інфляційні втрати у розмірі 27738,35 грн., а всього у розмірі 81908,40 грн. Вказане обґрунтовує тим, що в періоді з 29.05.2006 р. по 20.03.2009 р. не було враховано 5 днів поштового перебігу, на отримання рахунку відповідачем. 

Суд прийняв до уваги уточнення позивача. 

Позивач вимоги суду щодо надання доказів направлення (вручення) відповідачу рахунку – накладної № 330//066/0506Ш від 23.05.2006р. не виконав, оскільки відповідно до листа 397-06-4919 від 21.12.2009 р. ( а.с. 107 ) заяви про розшук внутрішніх поштових відправлень приймаються на протязі шести місяців з дня прийняття їх для пересилання.

18.01.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 26.01.2010 р. Після перерви судове засідання продовжено, представники сторін ті самі. 

26.01.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 01.02.2010 р. Після перерви судове засідання продовжено, представники сторін ті самі. 

Позивачем було представлено лист від 29.01.2010 р. №87, відподіно до якого повідомлено, що пломби №9432, №0137, №0132, №9451 на об’єктах відповідача, а саме в с. Октябрь персоналом Джанкойського РЕС ВАТ «Крименерго» не встановлювалися. Додаткової інформацією відносно вищевказаних пломб Джанкойська РЕС не розполагає. 

01.02.2010 р. в судовому засіданні було оголошено до 09.02.2010 р. Після перерви судове засідання продовжено, представники сторін ті самі. 

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягав. 

Відповідачем було представлено акт збереження пломб від 12.04.2005 р. 

Справа слуханням відкладалася та по справі оголошувалася перерва, в порядку ст. 77 ГПК України. 

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд 

встановив:

 Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського Кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу та перегріту воду (далі-енергію) споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.2 ст. 275 Господарського Кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Надежда” та Відкритим акціонерним товариством “Крименерго” 28.04.2004 року укладено договір на поставку електричної енергії № 330/066.

Посадовими особами позивача було складено акт №7312 від 20.04.2006 р. «Про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних і фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності». 

Об’єктом перевірки слугувала ферма, що знаходиться за адресою: с. Октябр. 

В ході проведення перевірки було встановлено порушення відповідачем Правил користування користувачами електричної енергії, а саме : самовільне підключення до мереж «Крименерго». 

В акті перевірки зазначено, що вказана перевірка була проведена у присутності представника споживача – гр. Арифова Л. Р., який акт перевірки підписав, з викладенням своїх заперечень. 

Вказаним актом було запропоновано відповідачу з’явитися в енергонагляд Сімферопольського РЕС, для розгляду даного акту. Час роботи комісії було зазначено 18.05.2006 р. з 8 г. 00 хв. до 16 г. 00 хв. При цьому відповідача було попереджено, що у разі не явки акт буде розглянуто без присутності представника відповідача. 

Відповідно до п. 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 р. №28, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. 

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

18.05.2006 р. відбулося засідання комісії по розгляду акту по порушенню Правил користування користувачами електричної енергії. 

Розглянувши акт №7312 від 20.04.2006 р., комісія дійшла висновку про те, що вказаний акт перевірки вимагає проведення перерахунку обсягу споживаної електроенергії і її вартості у відповідності до «Методики вирахування обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем – юридичною особою правил користування електричною енергією».

Комісією було перераховано обсяг недорахованої електричної енергії і він склав 44954,91 грн. за період з жовтня 2005 р. по квітень 2006 р. 

Позивачем було представлено рахунок - накладна №330/066/0506Ш від 23.05.2006 р. за електроенергію по акту порушення ПКЕЕ у відповідності до договору №330/066 від 28.04.2004 р. на суму 44954,91 грн., який, як вказує позивач був надісланий на адресу відповідача. 

Відповідно до преамбули Закону України «Про електроенергетику» цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі. 

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до Правил користування електричної енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 р. №28 споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору. 

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 р. №28 договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України. 

Відповідно до п. 1.3 вказаних Правил постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до Додатку №6 до договору від 28.04.2004 р. №330/066 визначено перелік об’єктів споживача, що яких було між сторонами по справі укладено договір. До вказаного переліку входять дві артезіанські свердловини. При цьому щодо такого, як ферма, між сторонами по справі договору укладено не було, що не заперечується представниками сторін та підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що вищевказана ферма була передана відповідачу по справі від ПКХ «Росія», що підтверджується актом приймання передачі основних фондів №8 від 18.12.2000 р. ( а.с. 79 – 80 ).

Тобто на момент перевірки вказана ферма вже була у користуванні відповідача. 

Позивач наполягає на тому, що відповідачем було допущено самовільне підключення до мереж ВАТ «Крименерго». 

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У підтвердження вказаного факту позивач посилається на пояснювальну записку ( а.с. 88 ), відповідно до якої вбачається, що під час проведення вищевказаної перевірки було виявлено самовільне підключення до мереж ВА «Крименерго» ( від П7П до ферми відповідача було натягнуто кабель АВВГ до щита, де стояв ввідний рубильник і електролічильник. При цьому зазначено, що щит з ввідним рубильником був опломбований, а не сама ручка ввідного рубильника, де у будь - який момент можно було б подати і зняти напругу. 

При цьому зазначено, що наряду на опломбування даного об’єкту в Джанкойської РЕС не було. 

Також відповідно до пояснювальної записки від 25.08.2009 р. ( а. с. 74 ) вбачається, що наряд на установку електричного лічильника відсутній.

Відповідно до письмового пояснення ( а.с. 88 ) вбачається, що наряду на опломбування об’єкту перевірки в Джанкойському РЕС немає. Керівник відповідача не допустив перевіряючих до обстеження електроустановки, не давши тим самим записати всі данні електролічильника і електроприладів. У відкриті двері перевіряючи побачили компресор та сварочний апарат. 

Відповідно до п. 6.41 Правил користування електричної енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 р. №28, зазначено, що в акті перевірки повинно бути викладено зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил і вихідні данні, необхідні для визначення обсягу неврахованої електрочної енергії.

Таким чином, акт перевірки не відображає фактичних обставин справи. Не було також і складено акту про не допуск перевіряючих до перевірки. 

Суд, дослідивши акт перевірки №7312 від 20.04.2006 р., встановив, що в акті зазначено лише факт самовільного підключення, однак відсутні посилання на відповідні пункти Правил та відповідні вихідні данні. 

Більш того у вищевказаному акті №7312 від 20.04.2006 р. взагалі не вказано, яким чином та в якому місці було проведено самовільне підключення відповідачем до електромереж. 

Також в акті не вказано дата укладення договору та дата останньої перевірки.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що акт №7312 від 20.04.2006 р. не має доказової сили, а тому не може бути прийнятий як доказ наявності заборгованості в сумі 44954,91 грн. вартості недорахованої електроенергії.

Вищевказані пояснення посадових осіб позивача також не можуть бути прийняті судом до уваги як належні і допустимі докази, оскільки, по – перше, спростовуються поясненнями позивача, а по – друге, тільки акт перевірки має належну доказову силу.

При таких обставинах справи, у позові необхідно відмовити. 

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –


 ВИРІШИВ:

 У позові відмовити. 

  Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація