АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД    ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-5202/2010     Головуючий в їй інстанції - Городнича B.C.

Категорія -57     Доповідач - Григорченко Е.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Костюченко Н.Є.

суддів - Григорченка Е.І., Кіктенко Л.М.

при секретарі - Сичевській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.

                   Дніпропетровська

на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про стягнення недоплаченої допомоги,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача і просив поновити строк для звернення до суду, зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити на його користь недоплачену державну допомогу за 2006-2009 роки.

 В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус дитини війни, тому має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак відповідачем підвищення до пенсії не нараховувалося та не виплачувалося, тому просив зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та сплатити з відповідача на користь позивача недоплачену щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за 2006 - 2009 роки, у сумі 5815,80 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2010 року відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_2   звернувся з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, де ставить питання про його скасування та ухвалення нового, посилаючись на те, що  рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду – скасуванню, з ухваленням нового рішення, згідно п.п. 3,4 ст. 309 ЦПК України,  з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, відповідно до абз. 2 ст. 1,  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, має статус дитини війни і має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  /а.с. 8/.

Оскільки позивач пропустив строк для звернення до суду за захистом своїх прав, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

З такими висновками суду погодитися не можна, з наступних підстав.

     Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України - для звернення до  адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли  особа  дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Позивач пояснив суду, що про порушення його права на отримання підвищення до пенсії дізнався із засобів масової інформації нещодавно, тому в листопаді 2009 року звернувся до суду.

    В даному випадку колегія суддів вважає, що позивач не пропустив строк для звернення до суду.

Висновки суду першої інстанції, що позивач пропустив строк для звернення до суду, є помилковими.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року,  має статус «дитини війни» та, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком /а.с. 6/.

Посилання відповідача на Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік, та на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не може бути прийнято до уваги, оскільки зазначені закони звужують зміст та обсяг існуючих прав позивача, що недопустимо, відповідно до ст. 22 Конституції  України.

Те, що у відповідній частині зазначені закони є неконституційними визнав також Конституційний Суд України в рішенні № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року і  від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.  

За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, в яку були внесені зміни  Законом України від 18.02.2010, № 1691-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» суди розглядають у порядку цивільного судочинства  справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Таким чином, апеляційний суд, ухвалюючи своє рішення у порядку цивільного судочинства, відповідно до Конституції України та  законів України, вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  за період з січня 2007 року по жовтень 2009 року, тобто в межах позовної давності.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, за період з січня 2007 року по жовтень 2009 року.

Рішення суду набуває законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців, з дня проголошення.

СУДДІ: