У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                         Справа № 22 ц–4122/10                              Головуючий в 1-ій інстанції – Лисенко В.О.

                               Категорія - 27                                                 Доповідач  -  Волошин М.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

07 липня 2010 року                                                            м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

            головуючого судді   -   Басуєвої Т.А.

            суддів                      -   Волошина М.П., Демченко Е.Л.

            при секретарі             -  Качур Л.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Ідустріалбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно, –

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2010 року ПАТ КБ «Індустріалбанк» звернулось до суду із позовом про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2010 року за даним позовом відкрито провадження по справі.

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу судді скасувати та направити справу до розгляду в інший суд, обґрунтовуючи свої заперечення проти ухвали тим, що суддя при постановленні ухвали порушив норми процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з поданих матеріалів ПАТ КБ «Індустріалбанк» звернулось із позовом про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Згідно ст. 114 ЦПК України - позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно ст. 181 ЦК України, майно з приводу якого виник спір, а саме квартира, відноситься до нерухомого майна, яка є предметом по кредитному договору та належить ОСОБА_3 – відповідачці за даною справою.

Відкриваючи провадження по справі суддя першої інстанції вірно прийшов до висновку, що оскільки предметом спору є нерухоме майно, тому позивач вірно, згідно ст. 114 ЦПК України подав позов за місцем знаходження спірного нерухомого майна.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки кредитний договір укладено з ОСОБА_2, тому позов повинен розглядатись за її місцем проживання не можна прийняти до уваги, оскільки як вірно визначився суддя першої інстанції предметом спору є нерухоме майно належне відповідачці ОСОБА_3, і розглядом справи в іншому суді буде порушенням правил виключної підсудності. Крім того, ОСОБА_2 по справі є третьою особою.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і тому колегія суддів приходить до висновку, що згідно ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала судді залишенню без змін..

Керуючись ст. 307, ч. 1 ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.

Ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

  Судді: