У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                         Справа № 22 ц–4613/10                              Головуючий в 1-ій інстанції – Галічій В.М.

                                                                                               Доповідач  -  Волошин М.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

07 липня 2010 року                                                            м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

            головуючого судді   -   Басуєвої Т.А.

            суддів                      -   Волошина М.П., Демченко Е.Л.

            при секретарі             -  Качур Л.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Першій Український Міжнародний банк» про визнання правочинів недійсними, –

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом та просив визнати недійсними договір кредиту та застави укладені між ним та відповідачем.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2010 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та йому повернуто, оскільки позивачем не усунено недоліки позовної заяви встановлені ухвалою судді від 29 січня 2010 року.

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу судді скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви, обґрунтовуючи свої заперечення проти ухвали тим, що суддя при постановленні ухвали порушив норми процесуального права.

Апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з поданих матеріалів ухвалою судді від 29 січня 2010 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам 119 ЦПК України, а саме не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, на яку посилається позивач та до позову не додано копії спірних договорів кредиту та застави.

Але з таким висновком судді погодитися не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.

У ст. 119 ЦПК України установлені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви. Так у ч. 2 цієї статті зазначено, що позовна заява має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Подана ОСОБА_2 позовна заява відповідає зазначеним вимогам норм процесуального закону.

Згідно зазначеної норми ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

За змістом зазначеної норми саме позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням  доказів, що підтверджують такі  обставини.

 Сама по собі відсутність у позовній заяві чи додатках до неї доказів на підтвердження позовних вимог не перешкоджає розгляду справи,  оскільки є підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною.    

Що стосується зазначення доказів, то із змісту позовної видно, що позивачем вказано всі необхідні дані та документи, які підтверджують її вимоги, всі інші докази  можуть бути витребуванні та подані під час судового розгляду.

 Колегія  суддів  вважає, що суддя першої інстанції необґрунтовано визнав позовну заяву ОСОБА_2 неподаною і тому ухвала  підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції згідно п. 3 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303,ч.2 п.4 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Ухвалу судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2010 року – скасувати та справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: